Quercus hiholensis
| Quercus hiholensis | |
|---|---|
| |
| Жолудь Quercus hiholensis у матриці | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Букоцвіті (Fagales) |
| Родина: | Букові (Fagaceae) |
| Рід: | Дуб (Quercus) |
| Підрід: | Quercus subg. Quercus |
| Секція: | Quercus sect. Quercus |
| Вид: | †Q. hiholensis
|
| Біноміальна назва | |
| †Quercus hiholensis Borgart & Pigg
| |
Quercus hiholensis — вимерлий вид дуба з роду Quercus Fagaceae. Вид відомий зі скам'янілостей середнього міоцену, знайдених у центральному Вашингтоні.
Плоди мають яйцеподібну або яйцевидно-конічну форму, розміром від 2,7 × 2,6 мм до 9 × 10,9 мм. Менші, менш зрілі плоди демонструють чітку структуру стовпчиків і оцвітини. Стовпчики мають розкльошені кінчики та короткі, тоді як оцвітина має чіткі частки, які щільно розташовані до стовпчиків[1].
Базуючись на морфології жолудя та квітки, Боргардт і Пігг віднесли вид до підріду дуба Quercus, секції Quercus. Оскільки Q. hiholensis був першим дубом, описаним на основі анатомічно збережених жолудів, вони вирішили віднести скам'янілості до нового виду, а не описувати їх як скам'янілості, що належать до живих видів, або жолуді, що належать до вже описаних викопних видів[1].