Quercus hinckleyi
| Quercus hinckleyi | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Quercus hinckleyi C.H.Mull., 1951[1] | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Quercus hinckleyi — вид рослин з родини букових (Fagaceae); ендемік Техасу, США, можливо залишився в центрально-північній Мексиці. Це кущ, який зазвичай утворює щільні зарості з товстими, сіро-зеленими листками, які мають падубоподібну форму[2]. Видовим епітетом вшановано Леона К. Хінклі (англ. Leon C. Hinckley), який обстежував рослини цього району в тридцятих роках[3].
Q. hinckleyi росте як вічнозелений кущ заввишки до 0.75(1.5) м, багатостовбурний, густо гіллястий. Хоча цей вид може розмножуватися статевим шляхом, клональне розмноження значно поширеніше. Кора луската, сіра. Гілочки блідо-коричневі, гладкі або слабо запушені. Листки від широко еліптичних до майже округлих, 0.5–1.5 см завдовжки (довші при вирощуванні), шкірясті, товсті; основа серцеподібна; верхівка тупа або загострена; край хвилястий, грубо-зубчастий; голі й сірувато-зелені з обох боків; ніжка листка запушена, завдовжки 2 мм. Цвіте навесні. Жолуді поодинокі, однорічні, сидячі або на ніжці до 4 мм; горіх яйцеподібний, 10–20 × 8–12 мм, голий; чашечка неглибока, у формі блюдця, глибиною 1–3 мм і 10–15 мм завширшки, укриває лише основу горіха, з притиснутими, бородавчастими лусочками[2][4][5].
Поширений у Техасі, США й можливо залишився в центрально-північній Мексиці[2].
Росте на сухих пустельних схилах; на висотах 1000–1400 м[5]. Вважається, що тисячі років тому вид мав більш широкий ареал, перш ніж мінливий клімат відокремив його до більш ізольованих плям.
- ↑ The Plant List. Архів оригіналу за 16 грудня 2021. Процитовано 14.10.2020. (англ.)
- ↑ а б в Wenzell K. & Kenny L. (2015). Quercus hinckleyi. The IUCN. Архів оригіналу за 28 липня 2020. Процитовано 14.10.2020. (англ.)
- ↑ Bartlett R. C. Saving the Best of Texas. — Austin : University of Texas Press, 2010. — С. 187.
- ↑ Oaks of the World. Архів оригіналу за 15 жовтня 2020. Процитовано 14.10.2020. (англ.)
- ↑ а б Flora of North America. Архів оригіналу за 16 жовтня 2020. Процитовано 14.10.2020. (англ.)
|
Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
