Quercus melissae
| Quercus melissae | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Букоцвіті (Fagales) |
| Родина: | Букові (Fagaceae) |
| Рід: | Дуб (Quercus) |
| Вид: | Q. melissae
|
| Біноміальна назва | |
| Quercus melissae Nixon & Barrie, 2017
| |
Quercus melissae (дуб Меліси[1]) — вид рослин з родини букових (Fagaceae).
Це дерево до 20 метрів заввишки. Гілочки сірі або темно-коричневі, голі або з розсіяним шорстким запушенням; сочевички трохи підняті. Листки 6–17 × 4–9 см, від зворотно-яйцюватих до широко еліптичних, ≈ у 2 рази більші в довжину ніж ушир; верхівка широко гостра або тупа до округлої форми; основа округла або ± серцеподібна; край цілий до пилчастого або неправильно зубчастого; верхня поверхня тьмяна сіро-зелена, гола; нижня поверхня з розсіяними, сплутаними, багатопроменевими волосками, з або без деяких залозистих трихомів уздовж жилок; ніжка листка 4–9 мм завдовжки, гола або майже так. Жолудь однорічний, 1.8–2.1 × 1.2–1.6 см завдовжки, яйцюватий, від світло- до темно-коричневого, поодинокий або парні, майже сидячий або на ніжці 2–13 мм[2].
Вид зростає в Мексиці (Чіапас) і Гватемалі. Вид трапляється в сухих дубових та дубово-соснових лісах на висотах 700–2300 метрів[3].
Доступної інформації щодо загроз виду мало[3].
Q. melissae названо на честь дочки автора Меліси Баррі Лєман (англ. Melissa Barrie Lehmann)[4].
- ↑ Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
- ↑ Quercus melissae. Oaks of the World. Архів оригіналу за 16 травня 2021. Процитовано 16.05.2021. (англ.)
- ↑ а б Carrero, C. (2021). Quercus melissae. The IUCN. Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 16.05.2021. (англ.)
- ↑ Nixon, K. C., & Barrie, F. R. Three Previously Undescribed Species of Quercus (Fagaceae) from Mesoamerica and the Designation of a Lectotype for Q. acutifolia // Novon. — 2017. — Вип. 25. — № 4. — С. 444–450. — DOI:. (англ.)
|
Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |