Перейти до вмісту

Quercus myrtifolia

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Quercus myrtifolia

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Судинні (Tracheophyta)
Покритонасінні (Angiosperms)
Евдикоти (Eudicots)
Розиди (Rosids)
Порядок: Букоцвіті (Fagales)
Родина: Букові (Fagaceae)
Рід: Дуб (Quercus)
Вид: Q. myrtifolia
Quercus myrtifolia
Willd., 1805[1]

Посилання
Вікісховище: Quercus myrtifolia
Віківиди: Quercus myrtifolia
EOL: 1151419
IPNI: 296482-1
ITIS: 19385
МСОП: 194204
NCBI: 262617

Quercus myrtifolia — вид рослин з родини букових (Fagaceae); ендемік південного сходу США. Видовий епітет означає «з листям, подібним роду Myrtus»[2].

Це вічнозелений кущ або невелике дерево, яке досягає 12 метрів у висоту, часто росте в заростях. Кора світло-сіра, спочатку гладка, борозниться біля основи. Гілочки темно-червоно-коричневі, волохаті, стаючи голими. Листки обернено-яйцеподібні до еліптичних, товсті, 2–1.2 × 1.2–3 см; основа клиноподібна до округлої; верхівка округла; край вигнутий, цілий або іноді з 1–3 парами дрібних зубів з наконечником щетини; верх блискучий темно-зелений, голий; низ жовто-зелений із пахвовими іржавими пучками; ніжка листка завдовжки 2–5 мм, гола. Цвіте навесні. Жолудів дворічні, від 1 до 2 разом, сидячі або на короткій ніжці; горіх широко яйцеподібний до кулястого, 9.5–14 × 8–13 мм, ± голий; чашечка від блюдцеподібної до дрібно келихоподібної форми, заввишки 4–7 мм і 8.5–14.5 мм завширшки, укриває 1/4–1/3 горіха, з притиснутими сірими лусочками[3][4][5].

Середовище проживання

[ред. | ред. код]

Ендемік південного сходу США: Алабама, Флорида, Джорджія, Міссісіпі, Північна Кароліна, Південна Кароліна[3].

Населяє дюни, піщані пагорби, сухі піщані хребти та дубові скраби; на 0–100 м[5].

Використання

[ред. | ред. код]

Цей вид забезпечує їжу та прикриття для численних видів дикої природи, включаючи Aphelocoma coerulescens. Його можна знайти у продажу як дерево для озеленення на південному сході США[3].

Загрози

[ред. | ред. код]

Перебуває під загрозою освоєння суші і придушення протипожежного режиму, що дозволяє більш високим видам зазіхати та затінювати дубові чагарники[3].

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. The Plant List. Архів оригіналу за 16 грудня 2021. Процитовано 12.10.2020. (англ.)
  2. Dictionary of Botanical Epithets. Архів оригіналу за 22 липня 2020. Процитовано 12.10.2020. (англ.)
  3. а б в г Kenny L. & Wenzell K. (2015). Quercus myrtifolia. The IUCN. Архів оригіналу за 21 жовтня 2020. Процитовано 12.10.2020. (англ.)
  4. Oaks of the World. Архів оригіналу за 18 жовтня 2020. Процитовано 12.10.2020. (англ.)
  5. а б Flora of North America. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 12.10.2020. (англ.)