Перейти до вмісту

Raphia farinifera

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Raphia farinifera
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Однодольні (Monocotyledon)
Клада: Комелініди (Commelinids)
Порядок: Пальмоцвіті (Arecales)
Родина: Пальмові (Arecaceae)
Рід: Raphia
Вид:
R. farinifera
Біноміальна назва
Raphia farinifera
(Gaertn.) Hyl., 1952
Синоніми
  • Metroxylon ruffia (Jacq.) Spreng.
  • Raphia kirkii Engl. ex Becc.
  • Raphia kirkii var. grandis Engl. ex Becc.
  • Raphia kirkii var. longicarpa Engl. ex Becc.
  • Raphia lyciosa Comm. ex Kunth
  • Raphia pedunculata P.Beauv.
  • Raphia polymita Comm. ex Kunth
  • Raphia ruffia (Jacq.) Mart.
  • Raphia tamatavensis Sadeb.
  • Sagus farinifera Gaertn.
  • Sagus pedunculata (P.Beauv.) Poir.
  • Sagus ruffia Jacq. Synonym

Рафія крохмаленосна (Raphia farinifera) — вид рослин родини Пальмові (Arecaceae).

Будова

[ред. | ред. код]

Стовбур до 10 м висоти і 1 м в діаметрі. Коріння росте не лише в ґрунті, але і між опалим листям.[1] Квіти різностатеві, зібрані у великі триметрові суцвіття. Плоди довгасті яйцеподібні 5—10 см довжини, зріють 5—6 років.

Поширення та середовище існування

[ред. | ред. код]

Країни зростання: Ангола, Бенін, Буркіна-Фасо, Камерун, Гамбія, Гана, Гвінея, Кот-д'Івуар, Кенія, Малаві, Маврикій, Мозамбік, Нігерія, Реюньйон, Сенегал, Сейшельські Острови, Сьєрра-Леоне, Танзанія, Того, Уганда, Замбія і Зімбабве. Натуралізована на Мадагаскарі.

Практичне використання

[ред. | ред. код]

Листя рослини інтенсивно використовували для будівництва, покриття стріх, плетіння, виготовлення меблів, рибальського оснащення, віників тощо.

Крохмаленосну серцевину стовбура можна вживати в їжу. Має назву «пальмова капуста». Плоди пальми теж їстівні.

Солодкий сік з молодих суцвіть та пульпу з плодів використовують для створення алкогольних напоїв.

Олію (олія рафії), що видобувають з мезокарпію, використовують для виготовлення мила та стеарину.

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Меннинджер Э. Причудливые деревья // Мир, 1970, 371 с. — С. 44

Джерела

[ред. | ред. код]