Renault Alpine A110-50
| Renault Alpine A110-50 | |
|---|---|
.JPG) | |
| Виробник |  Renault |
| Роки виробництва | 2012 |
| Клас | концепт-кар |
| Стиль кузова | купе |
| Компонування | центральне задньомоторне, задній привід |
| Двигун(и) | 3,5 л V6, 400 к.с. |
| Коробка передач | 6-ступенева секвентальна |
| Колісна база | 2625 мм |
| Довжина | 4330 мм |
| Ширина | 1960 мм |
| Висота | 1230 мм |
| Передня колія | 1680 мм |
| Задня колія | 1690 мм |
| Маса | 880 кг |
| Найвища швидкість | 300 км/год |
| Споріднені | Renault DeZir |
| Дизайнер | Ян Жарсаль[1] |
Renault Alpine A110-50 (укр. Рено́ Альпі́н) — це концептуальний суперкар французького автовиробника Renault, який уперше з'явився на публіці у травні 2012 року перед Гран-прі Монако. Випуск моделі був приурочений до 50-річного ювілею легендарного спортивного автомобіля Alpine A110 Berlinette, що здобув потрійну перемогу в ралі 1971 року саме на етапі в Монте-Карло[2].
Чутки щодо появи суперкара у Renault, імовірно під знаковою назвою Alpine, ходили з 2008 року. Остаточно проєкт оформився на початку 2012 і після дебюту в Монте-Карло його показали ще на кількох міжнародних автосалонах[3]. Повністю ходовий концепт випущений в одному екземплярі і займає почесне місце в музеї історії Renault. Його презентація передувала анонсованому пізніше відродженню марки Alpine в рамках підприємства Société des Automobiles Alpine Caterham.
Проєкт виконаний у новій стилістиці компанії, розробленій головою дизайнерського бюро Renault Лоренсом ван ден Акером. Дизайнером екстер'єру виступив Ян Жарсаль, який до того попрацював над Renault DeZir. Фактично з Alpine A110 новий суперкар ріднить лише назва й оригінальний колір «Alpine Blue»[1]. Як данину образу попередниці можна відзначити наявність у Renault Alpine A110-50 стилізованих жовтих протитуманних світлодіодних фар[4]. Автомобіль являє собою двомісне спортивне купе, побудоване на платформі Renault Megane Trophy, оскільки розробкою концепту займався спортивний підрозділ французької компанії. Кузов, а також значна частина внутрішніх елементів виготовлені з вуглеволокна. Кермо було позичене з Formula Renault 3.5 і несе на собі кольоровий дисплей. Renault Alpine A110-50 комплектується мінімумом додаткових опцій, а салон виконаний у спартанському стилі. 3,5-літровий 24-клапанний атмосферний двигун V6 Renault V4Y встановлено позаду сидінь пілотів. Оснащений напівавтоматичною шестиступеневою секвентальною коробкою передач, він має потужність у 400 к.с. і крутний момент 422 Н•м. Завдяки деяким змінам, внесеним у конструкцію каркаса та кріплень у моторному відсіку, вдалося досягти майже ідеального розподілу ваги: 47,8% на передню та 52,2% на задню вісь. Специфічні 21-дюймові колеса з центральним кріпленням оснащені фірмовими амортизаторами Sachs і спортивним варіантом покришок від Michelin[3].
- ↑ а б ALPINE A110-50. Архів оригіналу за 16 липня 2014. Процитовано 3 лютого 2014.
- ↑ В Монако показался концепт Renault Alpine A110-50. Архів оригіналу за 20 лютого 2014. Процитовано 3 лютого 2014.
- ↑ а б RENAULT ALPINE A110-50. Архів оригіналу за 20 лютого 2014. Процитовано 3 лютого 2014. [Архівовано 2014-02-20 у Wayback Machine.]
- ↑ Renault Alpine: Голубое чудо. Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 3 лютого 2014. [Архівовано 2014-02-02 у Wayback Machine.]
- RENAULT ALPINE A110-50 на порталі Renault Sport (фр.), (англ.)
|
Це незавершена стаття про автомобілі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |