Renault Primaquatre

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Renault Primaquatre
Загальні дані
Виробник: Франція Renault, Булонь-Біянкур
Роки виробництва: 1931 — 1941
Дизайнер: Луї Рено
Компонування: передньомоторне задньоприводне
бензинові 4-тактні 4-циліндрові рядні (R4):
2120 см³, 35 к.с. (26 кВт) (1931)
2383 см³, 48 к.с. (36 кВт) (1936)
2383 см³, 52 к.с. (39 кВт) (1938)
2383 см³, 56 к.с. (42 кВт)
Коробка передач: механічна 3-ступенева
Характеристики
Масово-габаритні
Довжина: (KZ-6/8) 3700 мм
(KZ-10) 3900 мм
(KZ-18) 4000 мм
(KZ-24) 4150 мм
(KZ-11) 4300 мм
Ширина: (KZ-6/8) 1450 мм
(KZ-10) 1570 мм
(KZ-18) 1575 мм
(KZ-24) 1600 мм
(KZ-11) 1770 мм
Висота: (KZ-11) 1710 мм
Споряджена маса: 1550 кг
На ринку
Попередник: Renault KZ
Схожі моделі: Citroën Traction Avant

Renault Primaquatre — легковий автомобіль, що виготовлявся компанією «Рено» у 1931 — 1941 рр. Останній автомобіль створений за життя Луї Рено (1877—1944).

Модель Primaquatre мала два покоління. У перше входили автомобілі з індексами KZ6 (1931), KZ8 (1932), KZ10 (1933), KZ11, KZ18 (1934), KZ24 (1935). У друге — ACL1 (1936), ACL2 (1937), BDF1 (1938), BDF2 (1939), BDS1 (1940), BDS2 (1941).

Вперше Renault Primaquatre представили 29 грудня 1930 р., як тип KZ6 (продовження серії KZ). Він комплектувався двигуном зробочим об'ємом 2120 см3 та максимальною потужністю 35 к.с. (26 кВт) при 2900 об/хв. Максимальна швидкість сягала 100 км/год (62 миль/год). Задні колеса приводились в рух через 3-ступеневу механічну коробку передач без синхронізаторів.

У січні 1936 р. з'явилось друге покоління, на яке встановлювали новий двигун з робочим об'ємом 2383 см3 та максимальною потужністю 48 к.с. (35 кВт) при 3200 об/хв. В наступні роки з'явились типи ACL2, BDF1, BDF2 та BDS1. До кінця 1937 р. впровадили механічний підсилювач гальм, прибрали одну з двох точок доступу до паливного баку.[1] Однак виготовлялись автомобілі тільки до початку літа 1940 р., до вторгнення Німеччини у Францію.

Останнім став Primaquatre Sport (тип BDS2) обладнаний двигуном з робочим об'ємом 2,4 л та максимальною потужністю 56 к.с.[2] Останнім вдосконаленням у 1940 р. було встановлення гальмівної системи Lockheed з гідравлічним приводом замість механічного (з тросовим приводом).

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. Automobilia. Toutes les voitures françaises 1938 (salon 1937). Paris: Histoire & collections. Nr. 6: Page 72–73 & 76. 1998.
  2. Odin, L.C. World in Motion 1939 — The whole of the year's automobile production. Belvedere Publishing, 2015. ASIN: B00ZLN91ZG.