Romfell
| Панцирник Romfell Panzerwagen | |
|---|---|
 Romfell. 1916 р. | |
| Історія використання | |
| На озброєнні | Після 1919 |
| Війни | Перша світова війна |
| Історія виробництва | |
| Виробник | .svg){kind=small} Австро-Угорщина, Automobil Ersatzdepot, Будапешт |
| Виготовлення | 1915–1918 |
| Характеристики | |
| Вага | біля 3000 кг |
| Довжина | 5,67 м |
| Ширина | 1,8 м |
| Висота | 2,48 м |
| Обслуга | 3 |
| Броня | Лоб: 6 мм Борт: 6 мм Башта: лоб: 6 мм |
Головне озброєння | 7,92 мм Schwarzlose M.07/12 |
Другорядне озброєння | боєкомплект: 3000 набоїв зв'язок: безпровідний телеграф фірми Siemens & Halske |
| Двигун | карбюраторний, рядний, 4 циліндровий мотор водяного охолодження, 75 (90) к.с. |
| Підвіска | залежна 4×4; 2×4 |
| Паливо | бензин |
| Швидкість | шосе: 25-30 км/год |
Romfell у Вікісховищі | |
Панцирник Romfell (нім. Romfell Panzerwagen) належав до австро-угорських збройних сил періоду 1-ї світової війни. Його почали виготовляти 1915 у майстерні Automobil Ersatzdepot Будапешту на базі автомобілів Мерседес, Fiat задля нагальної моторизації австро-угорського війська. Проект розробили офіцери гауптман Романик (нім. Romanic) та оберст Феллнер (нім. Fellner), сполучення прізвищ яких дало назву панцирнику. Проект схвалили військові і до кінця 1915 зібрали дослідний екземпляр панцирника, чиї випробування тривали протягом вересня-листопада цього ж року. Обмежене серійне виробництво тривало у 1917–1918 роках. Це був другий панцерник Австро-Угорщини після панцерника Юновича.
Гнуті 6 мм панцирні листи кріпили заклепками до рами з кутників. Радіатор захищало панцирне жалюзі. Командир і водій використовували передні і бічні лючки, що закривались кришками з оглядовими щілинами. На марші водій мав змогу висувати голову у верхньому люці. Ззаду розміщувалась циліндрична сферична башта з кутом обертання 360°. У ній встановлювали кулемет 7,92 мм Schwarzlose M.07/12 з боєкомплектом 3000 набоїв, безпровідний телеграф фірми Siemens & Halske.
Для виготовлення панцирників використовували повноприводні автомобілі Мерседес невизначеної моделі та трофейні вантажні автомобілі FIAT, чиї технічні характеристики доволі поступались. Панцирники використовували на Італійському і російському фронтах у складі Першого Ц. К. Панцирного ескадрону. Один з них використовувався румунським військом під назвою «Resita». Два панцирники передали до Першого Ц. К. Панцирного автоз'єднання (K.u.K № 1 Panzerautozug) на італійському фронті. У ньому також знаходились два панцирника P.A. 1 та по трофейному Lancia I.Z., Остин-Путиловець.
- Kenneth Macksey, John Batchelor: Die Geschichte der Panzerkampfwagen. Wilhelm Heyne Verlag, München 1978, ISBN 3-453-52081-5 (нім.)
- Walter J. Spielberger: Kraftfahrzeuge und Panzer des österreichischen Heeres 1896 bis heute. Motorbuch-Verlag, Stuttgart 1976 ISBN 3-87943-455-7 (нім.)
- Rudolf Hauptner, Peter Jung Stahl und Eisen im Feuer: Panzerzüge und Panzerautos des k.u.k. Heeres 1914–1918. — Wien: Österreichische Militärgeschichte, Sonderband, 2003 — ISBN 978-3901208423 (нім.)
- Peter Jung The Austro-Hungarian Forces in World War I (part 2) — 1916-18. — Oxford, UK: Ospray Publishing, 2003. — 48 с. — (Men-at-Arms). — ISBN 978-1841765952 (англ.)
- Romfell Panzerwagen [Архівовано 8 квітня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
