Rubus cuneifolius
| Rubus cuneifolius | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Розоцвіті (Rosales) |
| Родина: | Трояндові (Rosaceae) |
| Підродина: | Rosoideae |
| Триба: | Rubeae |
| Рід: | Ожина (Rubus) |
| Вид: | R. cuneifolius
|
| Біноміальна назва | |
| Rubus cuneifolius Pursh, 1813
| |
Rubus cuneifolius — вид квіткових рослин із родини трояндових (Rosaceae).
.gif)
Це кущ 5–10(30) дм заввишки, озброєний. Стебла дворічні (йдуть від дерев'янистого кореневища), випростані, рідко дугоподібні, рідко або густо волохаті (особливо молоді), залозисті; колючки зазвичай щільні, зазвичай міцні, 3–6 мм, широкі. У перший рік на стеблах тільки листки, у другий рік з'являються квіти й вони відмирають після плодоношення. Листки від опадних до напіввічнозелених, зазвичай трійчасті, іноді пальчасто складні; листочків 3–5, кінцеві від клинодібних до зворотно-яйцеподібних, 2–6 × 3–4 см, основа клиноподібна, нелопатеві, краї пилчасті, рідше двічі пилчасті, верхівка від широко заокругленої до субнадрізаної, нижня поверхня часто з колючками на середній жилці, густо від сіро до біло-волосиста, рідко або густо залозиста. Суцвіття кінцеві, (1)3–5(12)-квіткові. Квітки двостатеві; пелюстки білі, від еліптичних до зворотно-яйцеподібних, 5–15 мм. Плоди чорні, кулясті або циліндричні, 0.6–2 см; кістяночок 15–50. 2n = 21, 28. Період цвітіння: травень — липень[1][2].
Зростає у східній частині США (Алабама, Коннектикут, Округ Колумбія, Делавер, Флорида, Джорджія, Луїзіана, Массачусетс, Меріленд, Міссісіпі, Північна Кароліна, Нью-Гемпшир, Нью-Джерсі, Нью-Йорк, Пенсильванія, Південна Кароліна, Теннессі, Вірджинія); інтродукований до ПАР[1][3].
Населяє сухі або вологі відкриті ділянки, піщаний або кам'янистий ґрунт; на висотах 0–300 метрів[1].
Плоди вживаються сирими чи вареними. Смак хороший солодкий але сухий[2].
Медичні застосування не відомі. Цей вид бере участь у програмах селекції. Із плодів отримують барвник від пурпурного до тьмяно-синього[2].
- ↑ а б в Rubus cuneifolius. Flora of North America. efloras.org. Архів оригіналу за 1 жовтня 2020. Процитовано 23.11.2021. (англ.)
- ↑ а б в Rubus cuneifolius. Useful Temperate Plants. Архів оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 23.11.2021. (англ.)
- ↑ Rubus cuneifolius. Catalogue of Life. Архів оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 23.11.2021. (англ.)