Salpingotus michaelis
| Salpingotus michaelis | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Мишоподібні (Rodentia) |
| Родина: | Стрибакові (Dipodidae) |
| Підродина: | Cardiocraniinae |
| Рід: | Salpingotus |
| Вид: | S. michaelis
|
| Біноміальна назва | |
| Salpingotus michaelis (FitzGibbon, 1966)
| |
Salpingotus michaelis — вид гризунів родини Dipodidae. Середня довжина голови і тіла дорослих особин становить лише 4,3 см, а хвіст — 8 см. Дорослі самиці важать 3,2 г[2]. Наразі вважається ендеміком Пакистану[1]. У Книзі рекордів Гіннеса 1999 року він був занесений як найменший гризун у світі разом із північною карликовою мишею[3].
Ці нічні тушканчики пересуваються серед сухої пустелі довгими стрибками, балансуючи хвостом. Вони живуть у норах, зазвичай викопаних під невеликими кущами. Вони харчуються рознесеним вітром насінням, соковитим листям пристосованої до пустелі рослинності та різними мертвими тваринами, такими як інші гризуни та ящірки; їжа підноситься до рота руками. Коли рослини висихають, їх часто залишають викопувати коріння пустельних рослин і ласувати ними. Вони всеїдні. Вони піддаються добовому ритму фізіологічного спокою, коли їхні тілесні функції, включаючи дихання та кровообіг, різко сповільнюються. Це відоме як факультативна гіпотермія і дозволяє виду виживати на дієті з низькою харчовою цінністю. Від двох до чотирьох молодих, сліпих і голих при народженні, народжуються у весняно-літні місяці. Зазвичай утворюється не більше двох виводків на рік[4].
Природними хижаками тушканчика є гадюка листоноса (Eristocophis mcmahoni), закаспійський варан (Varanus caspius), піщана кішка (Felis margarita)[4].
- ↑ а б Jordan, M. (2017). Salpingotulus michaelis. IUCN Red List of Threatened Species. 2017: e.T19866A22199469. doi:10.2305/IUCN.UK.2017-2.RLTS.T19866A22199469.en. Процитовано 11.11.2021.
- ↑ T.J. Roberts (2006). Field Guide To The Small Mammals of Pakistan. Oxford: Oxford University Press. с. 162.
- ↑ The Guinness Book of Records (англ.). Guinness. 1998. с. 117. ISBN 9780851120706.
- ↑ а б Holden, M. E.; Musser, G. G. (2005). Family Dipodidae. У D. E. Wilson; D. M. Reeder (ред.). Mammal Species of the World. A Taxonomic and Geographic Reference. Baltimore: Johns Hopkins University Press. с. 871—893.