Перейти до вмісту

Savage Модель 24

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Savage Модель 42)
Savage Модель 24
Реклама Savage Модель 24 приблизно 1956 рік
Реклама Savage Модель 24 приблизно 1956 рік
ТипПереламна комбінована зброя
Походження США
Історія використання
На озброєнні1938
ОператориСША
ВійниДруга світова війна
Історія виробництва
РозробникStevens Arms
Розроблено1938
Виробник
Виготовлення1938—2010
  • 1938—1950 for Stevens Arms
  • 1950—2010 for Savage Arms
Варіанти
  • Stevens Model 22-410
  • Savage Model 24
  • Savage Model 24B
  • Savage Model 24C
  • Savage model 24S-E
  • Savage Model 24V
  • Savage Model 242
Характеристики
Вага3,2 кг
Довжина1000 мм
Довжина ствола610 мм

Набій
ДіяПереламна
ПрицілМеханічні приціли

Savage Модель 24 — американська двоствольна комбінована зброя з вертикальним розташуванням стволів виробництва компанії Savage Arms. Базова гвинтівка під набої .22LR та .410 gauge важить 3,17 кг, довжина ствола становить 610 мм при загальній довжині 1041 мм. Для легшого зберігання гвинтівку можна розібрати.

Історія

[ред. | ред. код]

Спочатку Savage Модель 24 була представлена компанією Stevens Arms під назвою Модель 22-410 в 1938 році.[вн 1] Під час Другої світової війни повітряний корпус США замовив 15 000 гвинтівок для виживання Моделі 22-410.[1]

В 1950 році компанія Stevens припинила випуск 22-410, а Savage представила ту саму гвинтівку під назвою Модель 24.[1][2] Базова гвинтівка мала ствол калібру .22LR над гладким стволом .410 калібру довжиною 610 мм при загальній довжині 1041 мм при вазі 3,17 кг. Для зберігання гвинтівку можна було розібрати. Протягом багатьох років випуску, було випущено багато версій гвинтівки, в тому числі існувала версія з пістолетним руків'ям довжиною лише 660 мм.[3] Верхній нарізний ствол був розрахований не лише під набій .22 LR, але й під набої .22 WMR, .22 Hornet, .222 Rem, .223 Rem, .30-30 WCF, .357 Magnum та .357 Maximum.[4] А нижній, гладкий, ствол було розраховано на набої .410, 20 та 12 калібрів.[4] Їх поставляли з дерев'яними та пластиковими ложами, а в прикладах можна було зберігати додаткові набої.[4] Крім того існували різні покриття.[5] Виробництво Моделі 24 було припинено в 2010 році.

Конструкція

[ред. | ред. код]

Моделі Stevens та перші моделі Savages мали один спусковий гачок і відкритий ударник, з перемикачем стволів на правому боці ствольної коробки (догори для обрання гвинтівкового та вниз для обрання рушничного стволів) та не мали ручного запобіжника. Пізні моделі мали перемикач на відкритому ударнику (вперед/вниз для обрання ствола дробовика і назад/вгору для обрання ствола гвинтівки) з поперечним затвором і запобіжником ударника через ствольну коробку.[5][6]

Savage Модель 242

[ред. | ред. код]

Savage Модель 242 зовні схожа на Модель 24, окрім того, що обидва стволи розраховані під набій .410 калібру 3" Magnum з ПОВНИМ чоком. Ці гвинтівки випускали в період з 1977 та 1981 року.[7] Як і пізніші Моделі 24, він мав один спусковий гачок і один відкритий ударник з перемикачем стволів вмонтованим в ударник.[7] Крім того гвинтівка мала картатий приклад та рушничний приціл-бусину.

Savage Модель 42

[ред. | ред. код]

Savage Модель 42 комбінована зброя представлена в 2012 році, як наступник Моделі 24.[8] Модель 42 мала стволи довжиною 500 мм, при цьому верхній ствол міг стріляти набоями .22 LR або .22 Magnum, а нижній стріляв рушничним набоєм .410 калібру.[5] Вона мала чорну пластикову фурнітуру та регульовані гвинтівкові приціли, які можна було прибрати для встановлення оптичного прицілу. В 2016 році Savage Arms представили Модель 42 «Takedown», яка переламувалася вниз натисканням однієї кнопки.[9][10]

Savage Модель 2400

[ред. | ред. код]

Savage Модель 2400 випускала фінська компанія Valmet, а імпортувала компанія Savage з 1975 по 1980 роки. Це повністю нова конструкція і має мало спільного з Моделлю 24.[11] Модель 2400 має безкурковий УСМ Superposed з одним спусковим качком. Перемикач вогню був зроблений у вигляд невеликої кнопки на верхній частині спускового гачка. Їх поставляли під набої 12 калібру (2 3/4" лише) на стволом під набій .308 Win або 12 калібру (2 3/4" лише) над стволом під набій .222 Rem.[11]

Savage Модель 389

[ред. | ред. код]

Savage Модель 389 італійська комбінована зброя для Savage яку випускали з 1988 по 1990 рік. Як і Модель 2400 вона також має безкурковий УСМ Superposed. Проте, Модель 389 має два спускових гачка і поставлялася під набої 12 калібру (3" Magnum) над стволом .308 Win або 12 калібру (3" Magnum) над стволом .222 Rem.

Виноски

[ред. | ред. код]
  1. Компанію Stevens 1 квітня 1920 року придбала компанія Savage Arms Company. Stevens працювала як дочірня компанія Savage, але мала напівнезалежний статус до 1942 року. Це злиття зробило Savage найбільшим виробником зброї в Сполучених Штатах на той час.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Chris Eger (20 березня 2013). SAVAGE MODEL 24: C-C-C-COMBO BREAKER!.
  2. Gun Trader's Guide to Shotguns: A Comprehensive, Fully Illustrated Reference for Modern Shotguns with Current Market Values. Robert A. Sadowski. Skyhorse Publishing, Inc., October 27, 2015. p. 162
  3. Gun Trader's Guide to Shotguns: A Comprehensive, Fully Illustrated Reference for Modern Shotguns with Current Market Values. Robert A. Sadowski. Skyhorse Publishing, Inc., October 27, 2015. p. 165
  4. а б в "Savage 24 Over-Under Combination Guns" by Marshall Stanton
  5. а б в "Everything You Want to Know About the Savage 24 Combination Rifle and Shotgun". Архів оригіналу за 28 квітня 2019. Процитовано 11 квітня 2023. [Архівовано 2019-04-28 у Wayback Machine.]
  6. Savage Model 24 instruction manual (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 листопада 2018. Процитовано 21 травня 2019.
  7. а б "A Brief History of the Savage-Stevens 22-410 Over and Under" by Marshall Williams
  8. "New from Savage: Model 42 Combination" [Архівовано 2018-12-02 у Wayback Machine.] by Chris Dumm. January 18, 2012.
  9. "Savage Model 42 Takedown: Gun Review". Архів оригіналу за 26 травня 2022. Процитовано 11 квітня 2023.
  10. Savage Arms Introduces Model 42 Takedown Seris. www.americanrifleman.org. Процитовано 26 жовтня 2018.
  11. а б Field & Stream May 1975 page 119

Посилання

[ред. | ред. код]