Scaphomorphus
Scaphomorphus | ||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Scaphomorphus quadrilineatus (Chevrolat, 1873)
| ||||||||||||||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||||||||||||||
Cleonidius Casey, 1891
Lixestus Reitter, 1916 | ||||||||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||||||||
|
Scaphomórphus — рід жуків родини Довгоносики (Curculionidae).
Жуки дрібних та середніх розмірів: 3,0-17,3 мм у довжину. Основні ознаки цього роду[1]:
- серединний кіль головотрубки, якщо є, невисокий, блискучий і прямий
- 2-й членик їх джгутика вусиків більш або менш квадратний і коротший за 1-й, але приблизно такої ж самої довжини, як решта члеників, з 3-го по 6-й
- очі овальні або видовжено-овальні, за очима, на передньому краї передньоспинки короткі війки, які звичайно не довші, ніж половина ширини ока
- опукла середня частина передньоспинки вкрита білими лусочками різного розміру
- такі ж самі лусочки вкривають і більшу частину поверхні надкрил
- стегна не мають зубчиків, лапки на більшій частині нижньої поверхні вкриті підошвами, кігтики зрослися лише при самій своїй основі
- черевце знизу із невеличкими блискучими голими ділянками, на кожній з яких є лусочкоподібна щетинка
Зовні Scaphomorphus дуже схожі на жуків роду Lixus і часом їх важно розрізнити. Докладний опис морфології Scaphomorphus дивись[1], а фотографії —[2].
Життєвий цикл вивчений недостатньо і, мабуть, є типовим для Cleonini. Більше відомостей про види північноамериканської фауни[1]. Ці жуки мешкають на луках, пасовищах, на піщаних дюнах, висохлих руслах річок, у напівпустелях і пустелях, посушливих вічнозелених лісах, гірських місцевостях — на висоті до 4186 м. Імаго найчастіше зустрічаються на рослинах з родини капустяних. Дорослих жуків декількох видів виводили з личинок, знайдених на капустяних і в корінні люпину (родина бобові). Личинки живуть в коренях нижче поверхні ґрунту і заляльковуються у колисочці, збудованій з часток рослинного матеріалу всередині кореня. Більша частина видів активна протягом майже всього року, з ранньої весни до пізньої зими.
Більшість видів цього роду поширена у Неарктиці — від півночі Нікарагуа до півдня Канади. З 19 північноамериканських видів 14 видів мають досить широке поширення на континенті[1]. Шість видів відомі з Палеарктики[3]. Серед останніх — Scaphomorphus vittiger, описаний з Криму, та Scaphomorphus vibex, що зустрічається в українському степу[4].
Описано щонайменше 25 видів роду Scaphomorphus[1][3]. Нижче наведено їх перелік, назви видів української фауни виділено кольором:
|
|
- ↑ а б в г д Anderson R.S. Systematics, phylogeny and biogeography of New World weevils traditionally of the tribe Cleonini (Coleoptera: Curcilonidae; Cleoninae) //Quaestiones Entomologicae, 1988, 23 (4) p. 431–709
- ↑ Bug Guide. http://bugguide.net/node/view/226862 [Архівовано 10 липня 2015 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Meregalli M. & Fremuth J. : Cleonini, p. 450–451. — In: I. Löbl & Smetana (eds): Catalogue of Palaearctic Coleoptera. Vol. 8. Leiden, Brill. 700 pp.
- ↑ Воловник С. В. Видовой состав и распространение клеонин (Coleoptera, Curculionidae, Cleoninae) степной зоны Украины // Вестник зоологии. — 1984. — № 6. — С. 39-43.