Sceloporus merriami
| Sceloporus merriami | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) Самець каньйонної ігуани (поблизу національного парку Біг-Бенд, Техас)
| ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Sceloporus merriami Stejneger, 1904 | ||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||
| Lysoptychus merriami | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Sceloporus merriami (каньйонна ігуана) — вид ігуаноподібних ящірок родини фриносомових (Phrynosomatidae)[2]. Мешкає в Сполучених Штатах Америки і Мексиці. Вид названий на честь американського натураліста Клінтона Гарда Мерріема[3][4].
Довжина каньйонних ігуан без врахування хвоста становить 58 мм, разом з хвостом — 162 мм. Верхня частина тіла у них сіра, коричнева або червонувато-коричнева, подібно до скель, серед яких щивуть ці ящірки. На спині у них є чотири ряди темних плям, перед передніми лапами у них вертикальні чорні смуги. У самців на горлі сині і чорні смуги.
Виділяють сім підвидів:
- Sceloporus merriami annulatus Smith, 1937;
- Sceloporus merriami australis Williams, Smith & Chrapliwy, 1960;
- Sceloporus merriami ballingeri Lemos-Espinal, Smith, Auth & Chiszar, 2001;
- Sceloporus merriami longipunctatus Olson, 1973;
- Sceloporus merriami merriami Stejneger, 1904;
- Sceloporus merriami sanojae Lemos-Espinal & Chiszar, 2003;
- Sceloporus merriami williamsi Lemos-Espinal, Chiszar & Smith, 2000.
Каньйонні ігуани поширені на заході Техасу (від Едвардса до Пресидіо, зокрема в регіоні Біг-Бенд[en]), а також на сході Чіуауа, в Коауїлі та на крайньому північному сході Дуранго, спостерігалися в Нуево-Леоні[5][6][7][8]. Вони живуть на скелястих схилах каньйонів, місцями порослих рослинністю., в тріщинах серед скель.
- ↑ BirdLife International (2016). Sceloporus merriami: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 27 вересня 2023
- ↑ Sceloporus merriami у Reptarium.cz Reptile Database
- ↑ Beltz, Ellin (2006). Scientific and Common Names of the Reptiles and Amphibians of North America – Explained.[1]
- ↑ Beolens B, Watkins M, Grayson M (2011). The Eponym Dictionary of Reptiles. Baltimore: Johns Hopkins University Press. xiii + 296 pp. ISBN 978-1-4214-0135-5. (Sceloporus merriami, p. 176; S. m. ballingeri, p. 15; S. m. sanojae, p. 232; S. m. williamsi, p. 286).
- ↑ Julio A. Lemos-Espinal, Geoffrey R. Smith, Guillermo A. Woolrich-Piña, Alexander Cruz. Amphibians and reptiles of the state of Chihuahua, Mexico, with comparisons with adjoining states // ZooKeys. — 2017. — Вип. 658. — С. 105-130. — DOI:.
- ↑ Lemos-Espinal J.A., Smith G.R., Gadsden-Esparza H., Valdez-Lares R., Woolrich-Piña G.A. Amphibians and reptiles of the state of Durango, Mexico, with comparisons with adjoining states // ZooKeys. — 2018. — Вип. 748. — С. 65-87. — DOI:.
- ↑ Lazcano D, Nevárez-de los Reyes M, García-Padilla E., Johnson J.D., Mata-Silva V., DeSantis D.L., Wilson L.D. The herpetofauna of Coahuila, Mexico: composition, distribution, and conservation status // Amphibian & Reptile Conservation. — 2019. — Вип. 13(2) [General Section]. — С. 31–94 (e189).
- ↑ Nevárez-de-los-Reyes, Manuel, David Lazcano, Elí García-Padilla, Vicente Mata-Silva, Jerry D. Johnson and Larry David Wilson. The Herpetofauna of Nuevo León, Mexico: Composition, Distribution, and Conservation // Mesoamerican Herpetology. — 2016. — Вип. 3(3). — С. 558–638.
|
Це незавершена стаття з герпетології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |