Scilla lochiae
| Scilla lochiae | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Порядок: | Холодкоцвіті (Asparagales) |
| Родина: | Холодкові (Asparagaceae) |
| Підродина: | Scilloideae |
| Рід: | Проліски (Scilla) |
| Вид: | S. lochiae
|
| Біноміальна назва | |
| Scilla lochiae (Meikle) Speta[2]
| |
| Синоніми[2] | |
| |
Scilla lochiae — це цибулинна багаторічна рослина з Кіпру, яка цвіте ранньою весною. Після цвітіння переходить у стан спокою до наступної весни. Він був названий на честь леді Лох, яка збирала його[3]. Належить до Scilla sect. Chionodoxa[4].
Як і у всіх колишніх видів Chionodoxa, основи тичинок сплощені та щільно скупчені в середині квітки. В інших видів Scilla тичинки не сплюснуті та не зібрані разом[5].
S. lochiae є ендеміком гір Троодос на Кіпрі, де він цвіте в березні та квітні на вологих органічних ґрунтах у соснових лісах на високих висотах. Знайдений лише на невеликій території, він суворо охороняється Бернською конвенцією[6].
У нього порівняно небагато квіток у китиці, кожна приблизно 2.5 см у діаметрі. Квітки яскраво-сині, без білого кольору в основі листочок оцвітини, як у більшості інших колишніх видів Chionodoxa, хоча основи тичинок білі. На фотографіях, зроблених у дикій природі, видно, що квіти пониклі, а не випростані[3][7].
- ↑ Andreou, M., Papachristophorou, T.Th. & Christodoulou, C.S. (2017). Scilla lochiae. IUCN Red List of Threatened Species. 2017: e.T195496A72769558. doi:10.2305/IUCN.UK.2017-3.RLTS.T195496A72769558.en. Процитовано 23.01.2024.
- ↑ а б Andreou, M., Papachristophorou, T.Th. & Christodoulou, C.S. (2017). "Scilla lochiae". IUCN Red List of Threatened Species. 2017: e.T195496A72769558. doi:10.2305/IUCN.UK.2017-3.RLTS.T195496A72769558.en
- ↑ а б Mathew, 1987, с. 26
- ↑ Yildirim та ін., (2017)
- ↑ Mathew, 1987, с. 25
- ↑ Chionodoxa lochiae - Χιονόδοξα η λοχεία, процитовано 06.04.2010[недоступне посилання з 28.12.2020]
- ↑ Chionodoxa lochiae, архів оригіналу за 28.09.2011, процитовано 06.04.2010
- Dashwood, Melanie; Mathew, Brian (2005), Hyacinthaceae – little blue bulbs (RHS Plant Trials and Awards, Bulletin Number 11), Royal Horticultural Society, архів оригіналу за 28.08.2015, процитовано 28.08.2015
- Mathew, Brian (1987), The Smaller Bulbs, London: B T Batsford, ISBN 978-0-7134-4922-8
- Yildirim, H.; Yetisen, K.; Özdemir, A.; Özdemir, C. (2017), An Anatomical Study of Scilla (Scilloideae) Section Chionodoxa and Scilla bifolia in Turkey (PDF), Planta Daninha, 35: e017162495, doi:10.1590/s0100-83582017350100004, процитовано 16 березня 2020