Очиток
Очиток | |
---|---|
Очиток їдкий (Sedum acre) в парку ДМЗ, Донецьк | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Порядок: | Ломикаменецвіті (Saxifragales) |
Родина: | Товстолистові (Crassulaceae) |
Підродина: | Sempervivoideae |
Триба: | Sedeae |
Рід: | Очиток (Sedum) L., 1753 |
Типовий вид | |
Sedum acre[1] | |
Види | |
≈ 450 (див. Список видів роду очиток) | |
Синоніми | |
Altamiranoa Rose | |
Вікісховище: Sedum |
Очиток[2], також заяча капуста[3] (Sedum L.) — рід трав'янистих сукулентів з родини товстолистих.
Назва роду Очиток походить від українського слова очисток, оскільки рослина використовується як лікувальний, очищувальний засіб. З української це слово було запозичене і до російської мови.[4]
Наукова назва роду Sedum походить від латинського лат. Sedare (полегшувати, заспокоювати). Цілющу дію цієї рослини підкреслював в своїх книгах ще Пліній.
Коли в 1737 році Карл Лінней створив свою біноміальну номенклатуру в книзі «Роди рослин» («Genera Plantarum»), він вибрав назву Sedum для цієї групи рослин просто тому, що це ім'я було відомим протягом століть.[5]
Багаторічні, рідше одно- або дворічні трав'янисті або чагарникові рослини. Стебла м'ясисті. Бувають прямостоячими, звисаючими або повзучими. Часто утворюють щільні дернини. Соковиті листки мають різноманітну форму та забарвлення. Розміщуються почергово, супротивно, кільчасто, часто зібрані в розетку. Квітки невеликі, 5-членні, правильні, двостатеві, частіше зібрані в зонтико- або щиткоподібних суцвіттях, рідше одиничні, пазушні. Забарвлення квіток біле, рожеве, жовте, червоне, рідше блакитне. Плід складається більш ніж з 5 листянок.
Рід налічує приблизно 500 видів, більшість з яких поширена у помірному поясі Північної півкулі, переважно в Євразії, доволі часто зустрічаються в східній та південній частинах Північної Америки, окремі види зростають у Центральній Африці, Південній Америці, на Мадагаскарі.
У природній флорі України рід Очиток налічує 17 видів[6].
3 види роду Очиток входять до Червоного списку Міжнародного Союзу Охорони Природи[7]:
- Sedum bracteatum — статус: «Даних недостатньо»
- Sedum brissemoretii — статус: «Уразливі види»
- Sedum euxinum — статус: «Види на межі зникнення»
Очиток застарілий (Sedum antiquum) занесений до Червоної книги України[8] та Європейського Червоного списку[9].
Очиток болонський (Sedum boloniense) входить до Офіційного переліку регіонально рідкісних рослин Вінницької області.
Очиток Борисової (Sedum borissovae) і очиток шестирядний (Sedum sexangulare) — до Офіційного переліку регіонально рідкісних рослин Дніпропетровської області.
Очитки альпійський (Sedum alpestre), однорічний (Sedum annuum), чорнуватий (Sedum atratum), іспанський (Sedum hispanicum) і Дюрвілля (Sedum urvillei ) — до Офіційного переліку регіонально рідкісних рослин Закарпатської області.
Очиток відхилений (Sedum reflexum) — до Офіційного переліку регіонально рідкісних рослин Запорізької області.
Очитки альпійський (Sedum alpestre), однорічний (Sedum annuum) та іспанський (Sedum hispanicum ) — до Офіційного переліку регіонально рідкісних рослин Івано-Франківської області.
Очиток Борисової (Sedum borissovae) — до Офіційного переліку регіонально рідкісних рослин Кіровоградської області.
Очиток шестирядний (Sedum sexangulare) — до Офіційного переліку регіонально рідкісних рослин Львівської області.
Очиток Борисової (Sedum borissovae) і очиток пурпуровий (Sedum purpureum) — до Офіційного переліку регіонально рідкісних рослин Полтавської області.
Очиток пурпуровий (Sedum purpureum) — до Офіційного переліку регіонально рідкісних рослин Сумської області.
Очиток пурпуровий (Sedum purpureum) — до Офіційного переліку регіонально рідкісних рослин Чернігівської області.
Рослини роду Sedum широко використовують у декоративному садівництві.
Очиток їдкий (Sedum acre) і очиток звичайний (Sedum telephium) входять до переліку дикорослих корисних рослин України[10]. В народній медицині траву очитку їдкого здавна використовують як проносний, блювотний, протималярійний, сечогінний і протицинготний засіб. Препарати з надземної частини очитку звичайного не поступаються біологічною активністю препаратам з алое. У народній медицині його листя використовують при хворобах нирок і сечового міхура, туберкульозі легенів, бронхіті, епілепсії, ревматизмі, геморої, для промивання порізів, гнійних ран, опіків.
Молоді пагони і листя очитків пурпурового (Sedum purpureum), білого (Sedum album) і кавказького (Sedum caucasicum) придатні в їжу як салат і у квашеному виді.
Субтропічні очитки є дуже популярними кімнатними рослинами. Більшість з них походить з Центральної та Південної Америки. Особливо велика їх різноманітність у Мексиці.
Вирощують очитки в закритому ґрунті. Вони потребують багато світла. Полив улітку регулярний, взимку обмежений з утриманням при температурі 10—14 °C. Землесуміш — пухка, поживна. Складається з листкової і дернової землі, торфу, великозернистого піску.
Розмножують насінням або вегетативно — стебловими або листковими живцями.
Колекція Ботанічного саду імені академіка Олександра Фоміна в Києві налічує 29 видів, 4 різновиди та 1 сорт.
Багато питань, пов'язаних із систематикою роду Sedum (обсяг роду, таксономічний статус багатьох його представників) залишаються дискусійними. У результаті останніх молекулярно-філогенетичних досліджень, деякими систематиками в окремі роди з роду Sedum були виділені деякі його представники, які входили до нього в ранзі підродів, секцій або серій. Це, зокрема, Aizopsis, Phedimus, Hylotelephium. До останнього належить, зокрема, очиток звичайний — Hylotelephium telephium (Sedum telephium), поширений на території України. Такий підхід відрізняється від традиційної систематики родини Crassulaceae, яка ґрунтувалася на фенотипічних ознаках та біогеографічних відомостях.
- ↑ Sedum в базі даних «Tropicos» Міссурійського ботанічного саду (англ.)
- ↑ Широбокова Д. Н., Нікітіна В. В., Гайдаржи М. М., Баглай К. М. Кактуси та інші сукулентні рослини. — К. : Українські пропілеї, 2003. — 110 с. — ISBN 966-7015-28-9.
- ↑ Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю.Н и др. Определитель высших растений Украины. — К: Наук. думка, 1987. — С. 151.
- ↑ Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс. М. Р. Фасмер. 1964—1973. (рос.)
- ↑ The name «Sedum» [Архівовано 5 вересня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Mosyakin S.L., Fedoronchuk M.M. 1999. Vascular plants of Ukraine: A nomenclatural checklist. M.G. Kholodny Institute of Botany, Kiev.
- ↑ Червоний Список Міжнародного Союзу Охорони Природи (англ.)
- ↑ Червона книга України (2009)
- ↑ [[https://web.archive.org/web/20131029205410/http://mail.menr.gov.ua/publ/redbook/_rosl/evrorosl.htm Архівовано 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.] Види судинних рослин флори України, занесені до Європейського червоного списку тварин і рослин, що знаходяться під загрозою зникнення у світовому масштабі (1991) на сайті Міністерства екології та природних ресурсів України]
- ↑ В. И. Чопик, Л. Г. Дудченко, А. Н. Краснова; «Дикорастущие полезные растения Украины» Справочник; Киев, Наукова думка, 1983. (рос.)
- Широбокова Д. Н., Нікітіна В. В., Гайдаржи М. М., Баглай К. М. Кактуси та інші сукулентні рослини. — К. : Українські пропілеї, 2003. — 110 с. — ISBN 966-7015-28-9.
- Л. В. Зав'ялова. Aizopsis aizoon (L.) Grulich (Crassulaceae) — новий ергазіофіт у флорі України // Український ботанічний журнал, 2008, т. 65, № 6. ISSN 0372-4123
- В. Березкіна. Біологічні особливості Sedum selskianum Regel & Maack (Crassulaceae DC.) при інтродукції у Ботанічному саду ім. акад. О. В. Фоміна // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія «Інтродукція та збереження рослинного різноманіття». 30/2012. ISSN 1728—2284
- Валентина І. Березкіна. Особливості анатомо-морфологічної будови вегетативних органів видів секції Sedum роду Sedum L. (Crassulaceae DC.) // Modern Phytomorphology 4: 299—301, 2013. УДК 582.715:581.4+581.8
- Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання) / Укладачі: докт. біол. наук, проф. Т. Л. Андрієнко, канд. біол. наук М. М. Перегрим. — Київ: Альтерпрес, 2012. — 148 с. ISBN 978-966-542-512-0
- Большая советская энциклопедия. — М.: Советская энциклопедия. 1969—1978. (рос.)
- Рой Маккалистер. Все о суккулентах. — Санкт-Петербург: ООО "СЗКЭО «Кристалл», 2007. — 208с., ил. — ISBN 978-5-9603-0061-2 Стор. 124—127 (рос.)
- Очиток // Енциклопедія рослин садових та кімнатних : довідкове видання / уклад. С. В. Ануфрієва. — Донецьк : Глорія Трейд, 2013. — С. 192. — 224 с.
- Очиток // Нова енциклопедія кімнатних рослин / М. Цвєткова. — Харків : ВД «ШКОЛА», 2013. — С. 169-170. — ISBN 978-966-429-165-8.
- Очиток // Садові декоративні рослини / О. М. Олєйнікова. — Харків : Веста, 2010. — С. 98. — ISBN 978-966-08-4940-2.
- Sedum Society (англ.)
- Sedum на сайті «International Crassulaceae Network» (англ.)
- Березкіна В. І. Біологічні особливості інтродукованих видів роду Sedum L. (Crassulaceae DC.) та перспективи їх використання в Україні
- Л. Глущенко, Н. Корнілова. Біологічні особливості деяких лікарських видів роду SEDUM L. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. УДК 633.88:581.522.4
- Sedum // Український сайт про кактуси та кактусистів (рос.)
- Sedum на сайті «The Plant List» (англ.)
- Sedum в базі даних «Tropicos» Міссурійського ботанічного саду (англ.)
- Sedum на сайті «Desert Tropicals» (англ.)
- Sedum на сайті Germplasm Resources Information Network (GRIN) (англ.)
- Бордзиловський Є. І. Рід очиток − Sedum L. // Флора УРСР: В 12-ти т. — К., 1953. — Т. 5.
- Березкіна В. І. Очитки // Квіти України. — 1998. — № 3. — С. 16.
- Березкіна В. І. Вегетативне розмноження очитків у культурі // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Серія: Інтродукція та збереження рослинного різноманіття. — К.: Київський університет, 1999. — Вип. 2. — С. 5-6.
- Березкіна В. І. Особливості насіння та насіннєвого розмноження очитків // Охорона, вивчення і збагачення рослинного світу. — К.: Либідь, 1992. — Вип. 19. — С. 39-43.
- Бялт В. В., Гапон В. Н., Васильева И. М. Бородник // Очиток, молодило и другие толстянковые. — М.: ООО «Издательство Астрель», ООО «Издательство АСТ», ООО «Транзиткнига», 2004. — С. 64—67. — 270, [2] с. — (Цветочный калейдоскоп). — 7000 экз. — ISBN 5-17-020601-1 ISBN 5-271-09112-0. ISBN 5-9578-0368-5. УДК 635.9 (рос.)
- Андреева Н. Г. Суккуленты и их секреты: справочная литература — Киев: Софія-А, 2007. — 96 с. — ISBN 978-966-8684-35-7, стор. 81 (рос.)