Перейти до вмісту

Seminole NGL (трубопровід для ЗВГ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Seminole NGL (трубопровід для ЗВГ). Карта розташування: Техас
Монт-Бельв’ю
Монт-Бельв’ю
Гоббс
Гоббс
Бренем
Бренем
Страттон-Рідж
Страттон-Рідж
Кінцеві пункти системи Seminole

Seminole NGL (трубопровід для ЗВГ) — трубопровід на півдні США, призначений для транспортування зріджених вуглеводневих газів до найбільшого в світі ЗВГ-хабу Монт-Бельв’ю та ряду підземних сховищ в районі Фріпорту (на північний та південний схід від Х'юстону відповідно).

Трубопровід бере початок на межі Техасу та Нью-Мексико у важливому центрі нафтогазовидобувної промисловості Гоббсі (басейн Перміан). Сюди ж з північного заходу виходить трубопровідна система Rocky Mountain, котра подає ресурс із цілого ряду басейнів у Юті, Колорадо та Вайомінзі. Остання належить тому ж власнику, що і Seminole NGL (до 2002 року Mid-America Pipeline Company, після – Enterprise Products Partners), та працює з ним у зв'язці, що забезпечує маршрут транспортування ресурсу зі Скелястих гір аж до центру фракціонування Монт-Бельв’ю. В останньому у 1982-му практично одночасно з трубопроводом Seminole запустили установку розділення суміші ЗВГ потужністю 60 тисяч барелів на добу, а за 3 роки цей показник збільшили до 130 тисяч барелів. Крім того, станом на середину 2000-х ще один трубопровід Enterprise Products Partners — Конвей-Соуз — був реверсований та подавав суміш ЗВГ з північно-східного напрямку до Гоббсу для подальшого вивозу на узбережжя.

Станом на другу половину 2010-х у складі Seminole NGL працювали дві паралельні нитки – Seminole Red та Seminole Blue загальною протяжністю 2062 км, а загальна добова пропускна здатність системи складала 280 тисяч барелів ЗВГ.[1][2] Окрім суміші ЗВГ, по системі могли транспортуватись фракціоновані продукти, як то етан, пропан, етан-пропанова суміш, бутан, ізобутан, газовий бензин. При цьому за кілька десятків кілометрів західніше від х'юстонської агломерації від траси Seminole NGL починалось відгалуження, котре виводило у район Фріпорту до підземних сховищ Страттон-Рідж та Клеменс.[3] По ньому транспортувалась лише нафтохімічна сировина — етан, пропан та етан-пропанова суміш, котрі можуть використовуватись розташованими у цьому районі виробництвами компаній Dow Chemical (LHC-7, LHC-8, LHC-9, установка дегідрогенізації пропану), INEOS (крекінг-установки у Шоколейт-Байу), Chevron Pillips Chemical (піролізне виробництво у Свіні).

На початку 21 століття внаслідок "сланцевої революції" видобуток ЗВГ зріс настільки, що в середині 2010-х Конвей-Соуз знов реверсували, а наприкінці десятиліття на додачу до Seminole NGL Enterprise Products Partners спорудила значно потужніший трубопровід Shin Oak NGL. В цей же момент стрімке нарощування видобутку нафти в басейні Перміан стрілось з нестачею логістичних маршрутів до узбережжя Мексиканської затоки, через що різниця в цінах бареля між районом видобутку та береговими терміналами перевищила в 2018 році 10 доларів США. Як наслідок, Enterprise Products Partners після запуску Shin Oak NGL вирішила перепрофіліювати один зі старих ЗВГ-трубопроводів у нафтопровід. У підсумку вибір зупинили на Seminole Red і з лютого 2019 року його частина довжиною 610 км почала використовуватись у складі системи Midland-to-ECHO 2 Pipeline, розрахованої на прокачування 200 тисяч барелів нафти на добу. При цьому довжину Seminole NGL стали визначати як 1399 км.[4][5][6] Враховуючи, що в Техасі розгорнуто цілий ряд проектів зі спорудження нових нафтопроводів і, водночас, очікується стрімке зростання видобутку ЗВГ (у 1,5 раза до 2025 року), Enterprise Products Partners очікує зворотньої конверсії Seminole Red у другій половині 2021 року, що потребуватиме лише двох місяців.[7]

Раніше на трасі Seminole NGL розташовувалось належне до системи підземне сховище Бренем, проте після катастрофічного витоку газу в 1991 році його закрили.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Enterprise Acquires Natural Gas Liquids Pipelines from Williams for $1.2 Billion - Killajoules. killajoules.wikidot.com. Архів оригіналу за 29 грудня 2019. Процитовано 29 грудня 2019.
  2. Wynn, Hugh (2009-11). Joe Havens: Eighty Eventful Years (англ.). iUniverse. ISBN 978-1-4401-8364-5.
  3. SEMINOLE PIPELINE COMPANY LLC (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 лютого 2020. [Архівовано 2020-02-13 у Wayback Machine.]
  4. NGL Pipelines | Enterprise Products. www.enterpriseproducts.com. Архів оригіналу за 18 червня 2018. Процитовано 29 грудня 2019. [Архівовано 2018-06-18 у Wayback Machine.]
  5. FORM 10-K ☑ ANNUAL REPORT PURSUANT TO SECTION 13 OR 15(d) OF THE SECURITIES EXCHANGE ACT OF 1934 For the fiscal year ended December 31, 2018. Архів оригіналу за 29 грудня 2019.
  6. Seminole-Red Crude. www.genscape.com. Архів оригіналу за 29 грудня 2019. Процитовано 29 грудня 2019.
  7. Enterprise to Further Expand Midland to ECHO System; Expects Seminole to Return to NGL Service 2H2021. www.businesswire.com (англ.). 4 жовтня 2019. Архів оригіналу за 29 грудня 2019. Процитовано 29 грудня 2019.