Перейти до вмісту

Sifto Canada

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Sifto Canada
Типбізнес
Засновано1866
Штаб-квартираМіссіссога
Продукціякухонна сіль
Власник(и)Compass Minerals

Sifto Canada, Sifto Salt, або Sifto Salt Canada — компанія з видобутку та продажу солі, яка базується в Канаді, основними продуктами якої є столова сіль, дрібна випарена сіль, сільськогосподарська сіль та технічна сіль.[1] Sifto Canada повністю належить Compass Minerals.

Історія

[ред. | ред. код]

Sifto заснував Сем Платт, який займався пошуками нафти 1866 року, а замість неї знайшов кам'яну сіль поблизу Годеріха на озері Гурон. Sifto Canada була сформована як компанія в 1950 році і придбана американською хімічною компанією Compass Minerals у 1990-х роках. Шахта в Годеріху перетворилася на найбільшу соляну шахту в Канаді і залишається ключовим джерелом солі для компанії.

Потужності

[ред. | ред. код]

Sifto Canada управляє наступними виробничими потужностями:[2][3]

Соляна шахта в Годеріху має виробничу потужність 9 млн. тонн на рік, і виробляє 7, 250 000 тонн солі на рік, тоді як випарні заводи в Годеріху, Юніті та Емгерсті мають можливість виробляти понад 470 000 тонн.[5]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Sifto Canada Corp. - Complete Profile - Company Directories. Industry Canada. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 8 лютого 2011. [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.]
  2. Sifto Canada - Locations. Sifto Canada. Процитовано 9 лютого 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  3. List of Mining and Mineral Processing Operations in Canada - Salt. Natural Resources Canada. Архів оригіналу за 18 серпня 2012. Процитовано 9 лютого 2011. [Архівовано 2012-08-18 у Wayback Machine.]
  4. Town of Unity, Saskatchewan - Unity and District Chamber of Commerce. Town of Unity. Архів оригіналу за 17 липня 2011. Процитовано 9 лютого 2011. [Архівовано 2011-07-17 у Wayback Machine.]
  5. Salt In Canada. Sifto Canada. Архів оригіналу за 24 липня 2011. Процитовано 9 лютого 2011. [Архівовано 2011-07-24 у Wayback Machine.]