Sight & Sound
.svg) | ||||
| Країна видання |
.svg){kind=small} Велика Британія | |||
|---|---|---|---|---|
| Тематика | фільм | |||
| Мова | англійська[1] | |||
| Редактор | Mike Williamsd | |||
| Видавець | Британський інститут кінематографії | |||
| Засновано | 1932 | |||
| ISSN-L | 0037-4806 | |||
| ISSN |
0037-4806 (друковане видання) 2515-5164 (інтернет-публікація[d]) | |||
| | ||||
| bfi.org.uk/news-opinion/sight-sound-magazine(англ.) exacteditions.com/login | ||||
«Sight & Sound» (укр. «Вигляд і звучання»)[2] — щомісячний британський журнал про кіно, який видається з 1932 року, з 1934 — за підтримки Британського інституту кінематографії. До 1991 року, виходив один раз на квартал.
«Sight & Sound» зазвичай оприлюднює рецензії на всі фільми, що виходять у Великій Британії, із зазначенням повного складу знімальної групи. Напередодні великих прем'єр друкують розгорнуті інтерв'ю з режисерами та акторами.
Журнал, раніше за своїх суперників (на зразок французького «Positif»), став поширювати списки найбільших фільмів «усіх часів», які оновлюються кожне десятиліття. Списки складаються за підсумками опитування професіоналів у галузі кіно з усього світу. Попри те, що після «Sight & Sound», такі переліки стали складати й інші видання, список Sight & Sound, як і раніше, зберігає свою поважність. За словами Роджера Еберта, серед усіх рейтингів це єдиний, який кінопрофесіонали сприймають серйозно[3].
За наслідками опитування 1952 року, найбільшими фільмами були названі: «Викрадачі велосипедів», «Золота лихоманка» та «Вогні великого міста». Через 10 років перше місце посів «Громадянин Кейн», який зберігав першість протягом півстоліття. За ним довгий час йшли «Правила гри» Жана Ренуара — «найвеличніший» із фільмів, знятих у Європі. За підсумками опитування 2012 року, в якому взяли участь 846 кінокритиків, «Громадянина Кейна» вперше обійшов гічкоківський трилер «Запаморочення»[4]. З 358 опитаних 2012 року режисерів, більшість назвала найкращим, фільм Ясудзіро Одзу «Токійська повість»[5].
| Номер | Назва | Рік | Режисер |
|---|---|---|---|
| 1 | Токійська повість | 1953 | Одзу Ясудзіро |
| 2 | Космічна одіссея 2001 року | 1968 | Стенлі Кубрик |
| 3 | Громадянин Кейн | 1941 | Орсон Веллс |
| 4 | Вісім з половиною | 1963 | Федеріко Фелліні |
| 5 | Таксист | 1976 | Мартін Скорсезе |
| 6 | Апокаліпсис сьогодні | 1979 | Френсіс Форд Коппола |
| 7 | Хрещений батько | 1972 | Френсіс Форд Коппола |
| 8 | Запаморочення | 1958 | Альфред Гічкок |
| 9 | Дзеркало | 1974 | Андрій Тарковський |
| 10 | Викрадачі велосипедів | 1948 | Вітторіо де Сіка |
Влітку 2014 року, було вперше проведено опитування для складання рейтингу документальних фільмів. Найкращим документальним фільмом усіх часів було названо «Людину з кіноапаратом» одесита Дзиґи Вертова, де здебільшого показано життя України часів НЕП-у[7].
- ↑ а б в г The ISSN portal — Paris: ISSN International Centre, 2005. — ISSN 0037-4806
- ↑ KOYAMA, Junichiro (2007). ISSN (International Standard Serial Number), ISSN Network and Japanese National Centre for ISSN. Journal of Information Processing and Management. Т. 50, № 3. с. 144—154. doi:10.1241/johokanri.50.144. ISSN 0021-7298. Архів оригіналу за 14 грудня 2019. Процитовано 15 листопада 2021.
- ↑ Данченко, Н. Г. (2020). Електронна п’єса Альфреда Шнітке «Потік»:специфіка функціонування звукових об’єктів. Музичне мистецтво і культура. Т. 1, № 30. с. 5—11. doi:10.31723/2524-0447-2020-30-1-1. ISSN 2524-0447. Процитовано 15 листопада 2021.
- ↑ Sight Reading. The Art of Film Acting. Routledge. 2 жовтня 2012. с. 53—58.
- ↑ (Firme), Harrap (2012.)). Chambers film factfinder. Chambers. ISBN 978-1-84972-172-1. OCLC 813249666.
- ↑ Directors’ 100 Greatest Films of All Time. BFI (англ.). Процитовано 7 листопада 2022.
- ↑ UCS I. 100 British Documentaries. 2007. doi:10.5040/9781838710583.0094. Процитовано 15 листопада 2021.
| Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво | |
|---|---|
| Нормативний контроль |
