Silene otites
Silene otites | ||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
Silene otites (L.) Wibel, 1799 | ||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||
|
Silene otites — вид рослин з родини гвоздикових (Caryophyllaceae); поширений у Європі від Іспанії до Молдови й Естонії, й у Західній Азії.
Дворічна або багаторічна зазвичай дводомна рослина з видимими не залозистими волосками. Стебло злегка дерев'янисте, випростане, 20–80 см, просте або гіллясте, липке вгорі. Нижнє листя зближуються в розетці, лопатоподібне, яйцеподібне або обернено-ланцетоподібне; стеблове листя обернено-ланцетоподібне. Квітки розміщені в складних волотях. Жіночі квіти без явних зачаткових тичинок. Чашечка 3.5–6 мм, гола. Пелюстки зазвичай ± цілі, блідо-зеленуваті або жовтуваті. Коробочка яйцеподібна[1][2]. Насіння ниркоподібне, дрібне. 2n = 24[3].
Період цвітіння: травень — серпень[2].
Поширений у Європі від Іспанії до Молдови й Естонії, й у Західній Азії; інтродукований до Сіньцзяну[4][5][6]. Населяє посушливі схили, та піщані місця[2].
В Україні (як Otites cuneifolius Raf.) вид росте в західній частині України (Тернопільська, Рівненська області)[7].
- ↑ Türkiyebitkileri.com. Процитовано 28.05.2020. (англ.)
- ↑ а б в Tela Botanica. Процитовано 28.05.2020. (фр.)
- ↑ Flora of China. Архів оригіналу за 6 грудня 2021. Процитовано 28.05.2020. (англ.)
- ↑ The Euro+Med Plantbase Project. Процитовано 28.05.2020. (англ.)
- ↑ Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 28.05.2020. (англ.)
- ↑ Germplasm Resources Information Network. Процитовано 28.05.2020. (англ.)
- ↑ Федорончук, М. М. Чекліст флори України. 5: родина Caryophyllaceae s. l. (incl. Illecebraceae) (Caryophyllales, Angiosperms) // Чорноморський ботанічний журнал. — 2023. — Вип. 19. — № 1. — С. 5–57. — DOI: .
Це незавершена стаття про гвоздикові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |