Sperrbrecher

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Sperrbrecher
Sperrbrecher 131
Історія
Третій РейхТретій Рейх
Оператор: Крігсмаріне
Основні характеристики
Клас і тип: Sperrbrecher 32
Тип: Тральщик
Водотоннажність: 7500 тонн
Довжина: 115,1 м
Ширина: 15,3 м
Осадка: 6,5 м
Двигуни: Один дизельний двигун, один вал, 3500 к.с. (2600 кВт)
Швидкість: 14 вузлів
Озброєння:
  • 2 × 105 мм (4.1 in) AA
  • 2 × 3,7 мм (1.5 in) SK C/30 AA
  • 15 × 2 мм (0.79 in) C/30 AA
Зауваження: Перероблені торгові судна[1]

Sperrbrecher (Німецькою: неофіційно переводиться як «слідопит», але в буквальному сенсі означає "проривач мінних загороджень")) німецький допоміжний корабель часів Першої та Другої світових воєн який виступав у ролі тральщика. Завданням судна було рухатися вперед через мінне поле викликаючи детонацію мін на своєму шляху. Також їх використовували у якості кораблів протиповітряної оборони. Судна Sperrbrecher зазнали значних втрат під час війни.

Історія використання

[ред. | ред. код]

Sperrbrecher широко використовували німці під час Першої світової війни. Імперський флот мав тридцять Sperrbrecher для зачищення мінних полів – вісім було втрачено під час війни. Деякі з цих кораблів були обладнані літаками, наприклад Rio Negro, Plauen або Wigbert. Під час Другої світової війни ці судна отримали назву 'Торгові судні спеціального призначення', у Королівських ВПС вони отримали назву 'Важкі зенітні кораблі'.[2] Під час війни Sperrbrecher робили з торгових кораблів, екіпажи загалом складалися з цивільних матросів, а трюми заповнювали плавучими матеріалами, що покращити плавучість після підриву на міні. Крім того зміцнювали носову частину судна. Перероблені на Sperrbrecher судна зазвичай мали сильне зенітне озброєння і часто мали дирижаблі загородження.

В основному Sperrbrecher використовували для ескортування інших суден через зачищені шляхи у мінних полях, з метою детонувати будь-які міни, які могли б потрапити в проходи.[3] Крім того, судна типу Sperrbrecher, на початку війни, для зачистки ворожих мінних полів простим проходженням через них. Навіть зі зміцненим корпусом та плавучими матеріалами ці кораблі несли важкі втрати, а з появою акустичних та магнітних мін вони стали не ефективними.[4] Пізніше судна типу Sperrbrecher використовували для ескортування субмарин при вході та виході з гавані.

Через своє важке озброєння та непогане керування вогнем, Sperrbrecher також використовували для боротьби з ескортними есмінцями Королівських ВМС.[5]

У спробі протистояти новим мінам з магнітними детонаторами, деякі кораблі типу Sperrbrecher оснащували електромагнітами у носі.[6] Систем VES, повинна була допомогти детонувати магнітні міни на відстані від судна, за специфікацією відстань підриву мін складала 460 метрів.[1] Проте, ретельна робота військової розвідки Королівських ВМС дозволила побороти цей метод тралення мін. Він полягав у встановленні мін-пасток які вибухали коли корабель типу Sperrbrecher проходив над ними.[7]

Більш як сто суден, переважно торгових, водотоннажністю 5000 та більше тонн, було перероблено на Sperrbrecher, і за оцінками понад 50 відсотків цих суден було втрачено протягом війни.

Під час війни один командир за службу на Sperrbrecher отримав Лицарський хрест Залізного хрестакорветтен-капітан резерву Карл Пальмгрен, командир Sperrbrecher IX та I.[8]

Після закінчення війни, деякі Sperrbrecher повернули до торгового флоту і несли цивільну службу до 1970-х років.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
Зноски
  1. а б Breyer 1994.
  2. Paterson 2004, p. 165.
  3. Williamson 2009, p. 19.
  4. Paterson 2004, pp. 164–165.
  5. Whinney, Bob (2000). The U-boat Peril; A fight for survival. Cassell. с. 129. ISBN 0-304-35132-6.
  6. Ridley 2006, p. 14.
  7. Ridley 2006, pp. 14–15.
  8. Fellgiebel 2000, p. 332.
Бібліографія

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]