Sphincterochila boissieri
| Sphincterochila boissieri | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Малюнок черепашки Sphincterochila boissieri
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Sphincterochila boissieri (Charpentier, 1847)[1] | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
|
Sphincterochila boissieri — вид легеневих сухопутних равликів, черевоногий молюск родини Sphincterochilidae, що мешкає в пустелях Близького Сходу, зокрема в пустелі Неґев[4] (Ізраїль) та у Синайській пустелі (Єгипет)[5]. Цей вид є типовим видом роду Sphincterochila.
Черепашка молюска товста, перфорована, біла з незначним блиском, із 5 завитками, діаметром 25 мм. Останній завиток виступає в антеріорному напрямку. Апертура (вхід) має товсту заслонку з двома товстими злитими туберкулами[6]. Маса молюска — близько 4,3 г, з яких половина — маса черепашки. 81 % м'якої маси становить вода, 11 % — білки. Енергетичні резерви молюска у вигляді жирів надзвичайно низькі — до 1 %[4][7]
Мешкає Sphincterochila boissieri в пустелях, особливо на лесових та вапнякових ґрунтах, але не на кремнієвих[7]. В Неґеві щільність популяції досягає 0,2-0,3 особини/м², на півдні поступається равлику Xerocrassa seetzeni, на півночі це найчисленніший вид, що становить істотну частку живої природи пустелі[5].
Вид добре пристосований до висушування завдяки товстій черепашці білого кольору та вузькій апертурі[7][8].
Молюск кожного літа впадає у сплячку, щоразу синтезуючи епіфрагму[9]. Перед сплячкою заривається в ґрунт (на 1-5 см в пустелі Негев та до 10 см — в районі Мертвого моря). Равлик легко витримує температури до 50 °C, але 55 °C можуть бути для нього летальними. Під час сплячки равлик втрачає близько 0,5 мг води на день, витрат кисню та енергії майже немає, завдяки чому равлик може перебувати у стані сплячки до 6-8 років[7][10].
Життєвий цикл равлика пристосований до пустельних умов, він активний лише кілька днів на рік після дощу, що зазвичай трапляється між листопадом і березнем, протягом цього періоду равлики їдять, набирають вагу, спаровуються та відкладають яйця[5][7]. Загалом равлик активний лише 5-7 % року (18-26 днів), а решту часу перебуває у стані сплячки[5].
Живиться равлик органічними компонентами ґрунту, особливо лесу, лишайниками та водоростями, інших рослин не вживає[4][7]. У свою чергу, на нього полюють гризуни: акоміс каїрський (Acomys cahirinus), піщанка Вагнера (Dipodillus dasyurus) та еліоміс чорнохвостий (Eliomys melanurus)[4].
- ↑ Charpentier J. von 1847. Uebersicht der durch Herrn Edm. Boissier von einer Reise nach Palästina mit zurückgebrachten Conchylien-Arten. Zeitschrift für Malakozoologie 4: 129-144. Cassel.
- ↑ Steinberger Y. Biology of Arid region Soils – Faunal Components // Semiarid Lands and Deserts: Soil Resource and Reclamation / J. Skujins. — New York : Marcel Dekker, Inc, 1991. — P. 187. — (Books in soils, plants and the environment) — ISBN 0-8247-8388-3.
- ↑ Shachak M., Orr Y., Steinberger Y. Field observations on the natural history of Sphincterochila (S.) zonata (Bourguignat, 1853) (= S. boissieri Charpentier, 1847) // Argamon: Israel Journal of Malacology. Israel Malacology Society and Municipal Malacology Museum: Nahariya. — 1975. — Т. 5, вип. 1–4. — С. 20–46. — ISSN 0334-326X.
- ↑ а б в г Yom-Tov, Yoram. (1970). The Effect of Predation on Population Densities of Some Desert Snails. Ecology. 51 (5): 907—911. doi:10.2307/1933987.
- ↑ а б в г Shachak M., Chapman E.A., Orr Y. (1976). Some aspects of the ecology of the desert snail Sphincterochila boissieri in relation to water and energy flow. Israel journal of medical sciences. 12 (8): 887—891. PMID 977309.
- ↑ George Washington Tryon, Jr. 1887. Manual of Conchology. Second series: Pulmonata. Volume 3. Helicidae — Volume I. page 14-15.
- ↑ а б в г д е Schmidt-Nielsen K., Taylor C. R. & Shkolnik A. (1971). Desert Snails: Problems of Heat, Water and Food (PDF). The Journal of Experimental Biology. 55 (2): 385—398. PMID 5114030.
- ↑ Luchtel D. L. & Deyrup-Olsen: Body Wall Form and Function. in Barker G. M. (ed.): The biology of terrestrial molluscs [Архівовано 10 червня 2013 у Wayback Machine.]. CABI Publishing, Oxon, UK, 2001, ISBN 0-85199-318-4. 1-146, cited pages: 159.
- ↑ Cook A.: Behavioural Ecology: On Doing the Right Thing, in the Right Place at the Right Time. in Barker G. M. (ed.): The biology of terrestrial molluscs [Архівовано 10 червня 2013 у Wayback Machine.]. CABI Publishing, Oxon, UK, 2001, ISBN 0-85199-318-4. 1-146, cited pages: 455.
- ↑ Newell P.F., MacHin J. (1976). Water regulation in aestivating snails. Cell and Tissue Research. 173 (3): 417—421. doi:10.1007/BF00220329.
- Machin J. 1967. Structural adaptation for reducing water-loss in three species of terrestrial snail. Journal of Physiology 152: 55-65.
- Yom-Tov Y. 1971. The biology of two desert snails Trochoidea (Xerocrassa) seetzeni and Sphincterochila boissieri. Israel Journal of Zoology 20: 231—248.
- Yom-Tov Y. & Galun M. 1971. Note on the feeding habits of the desert snail Sphincterochila boissieri Charpentier and Trochoidea (Xerocrassa) seetzeni Charpentier. Veliger 14, 86-88.
- Shachak M., Chapman E.A., Orr Y. (1976). Some aspects of the ecology of the desert snail Sphincterochila boissieri in relation to water and energy flow. Israel journal of medical sciences. 12 (8): 887—891. PMID 977309.
- Steinberger, Yosef (1981). Some aspects of the ecology of the desert snail Sphincterochila prophetarum in relation to energy and water flow. Oecologia. 50 (1): 103—108. doi:10.1007/BF00378801.
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |