Амір Рао, співзасновник та керівник Supergiant Games
У 2009 році Амір Рао та Ґевін Саймон працювали в лос-анджелеському підрозділі компанії Electronic Arts (EA) над серією Command & Conquer. Того ж року вони пішли з EA, оскільки їх не влаштовувала швидкість виробництва, і вони хотіли попрацювати над новими ідеями в складі невеликої команди[2][3]. Разом вони заснували студію Supergiant Games і почали розробку власної гри[2]. До них приєдналися сценарист Ґреґ Касавін[en], художниця Джен Зі[en], програміст Ендрю Ванг і композитор Даррен Корб[en]. Проєкт фінансувався коштом особистих заощаджень команди[3]. Розробка здебільшого відбувалася в одному будинку в Сан-Хосе, за винятком музики та озвучування, які були записані в Нью-Йорку[4][5]. У 2010 році студія презентувала ізометричнийрольовий бойовикBastion[6][7], який оповідає про протагоніста, що збирає спеціальні камені, щоб забезпечити енергією будову «Бастіон» після апокаліптичного лиха[8]. Гра вийшла у 2011 році, після майже двох років розробки, тоді як її видавцем стала компанія Warner Bros. Interactive Entertainment[3]. Bastion здобула схвальні відгуки критиків[9]. Вона була номінована на кілька нагород, включно з Game Critics Awards[10] та Spike Video Game Awards[en][11], і відзначена ігровими виданнями, такими як IGN[12] та Official Xbox Magazine[13][14][15]. За кілька років після випуску продажі гри сягнули 3 мільйонів копій[16].
У 2012 році команда переїхала в новий офіс у Сан-Франциско і збільшила штат співробітників до 12 осіб[17]. Для свого наступного проєкту розробники використали елементи покрокової стратегії та сетинг, натхненний кіберпанком[18]. Рольовий бойовик Transistor[en], анонсований у 2013 році[19], розповідає історію співачки Ред, яка бореться з роботами у вигаданому місті Клаудбанк за допомогою меча під назвою «Транзистор»[20]. Студія вирішила самостійно видати гру, випуск якої відбувся у 2014 році[21]. Transistor здобула схвальні відгуки критиків[22]. Вона була номінована на кілька нагород, як-от The Game Awards[23] та SXSW Gaming Awards[24][25], і відзначена ігровими виданнями, включно з Electronic Gaming Monthly[26] та GameSpot[27]. До кінця 2015 року її продажі сягнули понад 1 мільйона копій[28]. У 2016 році студія анонсувала Pyre[en] (2017)[29]. На відміну від ізометричної графіки попередніх ігор, Pyre використовувала 2D-графіку[30], а також мала елементи спортивних ігор[31]. З огляду на сюжет, гра оповідає про протагоніста, який веде групу вигнанців до свободи через містичне чистилище в стилі епічного фентезі, беручи участь у стародавніх обрядах[32]. Pyre здобула схвальні відгуки критиків[33]. Вона була номінована на кілька нагород, включно з Golden Joystick Awards[34] та премією «Веббі»[35], і відзначена ігровими виданнями, як-от Eurogamer[36] та Polygon[37].
Після випуску Pyre студія хотіла попрацювати над проєктом із раннім доступом, щоб отримувати відгуки гравців у процесі розробки та вдосконалювати гру перед її повноцінним випуском. На той час у студії працювало трохи менш як 20 осіб[38]. Розробники знову використали ізометричну графіку та додали в ігровий процес елементи roguelike[38][39]. Hades була анонсована й випущена в ранньому доступі у 2018 році[39]. Сюжет гри розповідає про Загрея, сина Аїда, який намагається втекти з потойбічного світу та дістатися до гори Олімп[40]. Повноцінний випуск Hades відбувся у 2020 році[41]. Гра здобула загальне визнання[42]. Вона була номінована на безліч нагород[43], будучи першою грою, що отримала премію «Г'юго»[44], і відзначена низкою видань[a]. Крім того, її було названо однією з найкращих відеоігор[en][b], а її продажі сягнули понад 1 мільйона копій у рік випуску[60]. У 2022 році студія анонсувала продовження, Hades II, розробка якого почалася роком раніше[61]. Як і перша частина, гра спочатку вийшла в ранньому доступі в травні 2024 року[62]. Сюжет оповідає про Меліною, сестру Загрея, яка прагне перемогти титана часу Хроноса з допомогою олімпійських богів[63].
↑Austin, Patrick Lucas; Dockterman, Eliana; Clark, Peter Allen; Fitzpatrick, Alex (20 листопада 2020). The 10 Best Video Games of 2020. Time(англ.). Time Inc.Архів оригіналу за 20 листопада 2020. Процитовано 12 травня 2024.