Swingfire
 | Ця стаття містить неперекладені фрагменти іноземною мовою. |
| Swingfire | |
|---|---|
 | |
| Тип | протитанкова керована ракета |
| Походження |  Об'єднане Королівство |
| Історія використання | |
| На озброєнні | 1966 до н.ч. |
| Оператори | див «Оператори» |
| Історія виробництва | |
| Розробник | Fairey Engineering Ltd British Aircraft Corporation |
| Вартість одиниці | 7 500 фунтів |
| Виготовлення | 1966—1993 |
| Виготовлена кількість | 46 650 |
| Характеристики | |
| Вага | 27 кг |
| Довжина | 1,07 м |
| Діаметр | 170 мм |
| Боєголовка | кумулятивна |
| Вага боєголовки | 7 кг |
Механізм детонації | при влучанні |
| Двигун | твердопаливний ракетний двигун |
| Розмах крил | 0,39 м |
Операційна дальність | 150 — 4 000 м |
| Швидкість | 185 м/с |
Система наведення | по дротах, MCLOS/SACLOS |
Система керування | керування вектором тяги |
Пускова платформа | бронетранспортери |
Swingfire у Вікісховищі | |
Swingfire — була британською керованою по дротах протитанковою ракетою розробленою у 1960-х, яка вироблялася з 1966 до 1993.[1]
Swingfire було розроблено компаніями Fairey Engineering Ltd та British Aircraft Corporation. Вона замінила ракети Vickers Vigilant. У дизайні було поєднано елементи з ракет Vigilant та експериментальної Orange William.
Назва ракети походить з її можливості миттєво обернутися на 90 градусів після пострілу для виходу на лінію наведення. Це означає, що пускова установка може бути прихована, а оператор з портативним прицілом може розташовуватися на дистанції від неї у більш зручній позиції для наведення.
Крім того вона встановлена на бронетранспортерах FV438 Swingfire та Striker, Swingfire також розроблено для запуску з інших платформ:
- FV712, Mk 5 Ferret з 4 ракетами на озброєнні британської армії
- Beeswing — на Land Rover
- Hawkswing — на гелікоптері Lynx [1]
- Golfswing — на невеликій платформі або автомобілі Argocat .
Swingfire було використано у війні у Затоці [2] та в іракській війні.
Після тривалих обговорень, Swingfire було замінено ракетами Джавелін у середині 2005 для задоволення нових вимог. Британська армія вклала великі кошти у Джавелін і тепер це основна важка протитанкова система британської армії.[3][4]
- Діаметр: 170 мм
- Розмах крил: 0.39 м
- Довжина: 1.07 м
- Вага: 27 кг
- Боеголовка: кумулятивна 7 кг
- Дальність: від 150 м до 4000 м
- Швидкість: 185 м/с [1]
- Наведення: По дротах, спочатку MCLOS, пізніше оновлено до SACLOS, у цій формі система відома як SWIG (Swingfire With Improved Guidance — Swingfire з покращеним наведенням).[1]
- Керування: Управління вектором тяги (TVC)
- Проникнення: 800 мм катаної гомогенної броні[5]
- Вартість одиниці: £7,500[6]
[7] Ракети Swingfire вироблялися у Єгипті по ліцензіїArab-British Dynamics.[8]
[10]:
- Використовувалися на бронетранспортерах Chaimite.
- FV102 Striker — 5 у готових до стрільби контейнерах.
FV438 Swingfire — дві пускові установки
Ferret Mk 5 — 4 пускових установки.
Swingfire ненавмисно стали предметов розгляду у палатах Парламенту у березні 2002 коли 20 боєголовок, які були зняті з експлуатації, було загублено у Бристольській затоці разом з 8 протитанковими мінами.[13] Боєголовки, з загальною вагою еквівалентною 64,2 кг TNT,[14] не було знайдено.[15]
- ↑ а б в г д е ж и [1] [Архівовано 13 травня 2008 у Wayback Machine.][dead link]
- ↑ Britain's Small Wars. Facebook. Архів оригіналу за 29 червня 2014. Процитовано 19 серпня 2015.
- ↑ [2] [Архівовано 3 березня 2008 у Wayback Machine.][dead link]
- ↑ Javelin Portable Anti-Tank Missile - Army Technology. Army-technology.com. Архів оригіналу за 7 вересня 2015. Процитовано 19 серпня 2015.
- ↑ Stephen Bull, Encyclopedia of military technology and innovation, 2004, Westport: Greenwood Press, p. 257.
- ↑ Swingfire. Everything2.com. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 19 серпня 2015.
- ↑ John Pike. Army. Globalsecurity.org. Архів оригіналу за 14 вересня 2017. Процитовано 19 серпня 2015.
- ↑ John Pike. Arab British Dynamics Co. ABD (AOI). Globalsecurity.org. Архів оригіналу за 14 вересня 2017. Процитовано 19 серпня 2015.
- ↑ а б [3] [Архівовано 25 січня 2007 у Wayback Machine.]Wayback Machine
- ↑ Nigeria Armee nigeriane forces terrestres equipements vehicules blindes militaires information descr - Nigeria - Africa - world army military military land forces. Armyrecognition.com. Архів оригіналу за 10 серпня 2015. Процитовано 19 серпня 2015.
- ↑ Sudan, Civil War since 1955. Acig.org. Архів оригіналу за 14 березня 2009. Процитовано 19 серпня 2015.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 17 серпня 2016. Процитовано 22 лютого 2016.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Hansard. Publications.parliament.uk. Архів оригіналу за 9 січня 2016. Процитовано 19 серпня 2015.
- ↑ Hansard. =Publications.parliament.uk. Архів оригіналу за 9 січня 2016. Процитовано 19 серпня 2015.
- ↑ David Hencke. MoD gives up on lost warheads. the Guardian. Архів оригіналу за 20 листопада 2004. Процитовано 19 серпня 2015.
- RAF Museum
- Global Defence
- Astronautix [Архівовано 5 листопада 2006 у Wayback Machine.]
- Skomer
- RAF Museum
- Live firing photo gallery, Strikers on German ranges, 1979
- Swingfire video [Архівовано 9 січня 2016 у Wayback Machine.]