Sylvilagus palustris
Sylvilagus palustris[1] | ||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Sylvilagus palustris (Bachman, 1837) | ||||||||||||||||||
Мапа поширення виду | ||||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||||
S. p. palustris | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Sylvilagus palustris — вид ссавців родини зайцеві (Leporidae) ряду зайцеподібні (Leporiformes).
Sylvilagus palustris поширений на південному сході США: від південного сходу Вірджинії до півдня Алабами і Флориди.
Вага дорослої особини становить всього 1,2-1,6 кг при довжині тіла 43-44 см. Самиці більші за самців. Вуха короткі і широкі. Боки темно-коричневі, до потилиці світлішають і набувають кольору кориці. Внутрішня частина — біла.
Це територіальна тварина, веде одиночний спосіб життя, активний цілий рік. З настанням сезону розмноження самці починають переслідувати самиць, готових до спаровування, причому перевагу мають домінантні самці. Ієрархію вони встановлюють в процесі бійок між собою. Вони добре бігають і рятуються від переслідувача зигзагоподібними стрибками. Також вони добре плавають і ховаються у воді, перечікуючи небезпеку.
Sylvilagus palustris травоїдний, але раціон змінюється у залежності від сезону. Взимку харчується корою дерев, дрібними гілочками і листям. Як і в інших кроликів, у них два типи посліду — м'які зелені і бурі. Зелений послід кролики поїдають, оскільки вони необхідні їм для обміну речовин.
Сезон розмноження триває з березня по липень, хоча можуть розмножуватися вони цілий рік, приносячи щорічно по 6 виводків. Самиця будує гніздо, яке вистилає травою, листям і пухом, в якому і приводить на світ потомство. У неї 4 пар сосків. У виводку 2-8 дитинчат, іноді понад 15. Вагітність триває 30-37 днів. Кроленята народжуються голі й сліпі. Перші дні життя вони проводять у гнізді.
- ↑ Hoffmann, R. S.; Smith, A. T.; Wilson, D. E.; Reeder, D. M. (2005). Mammal Species of the World: A Taxonomic and Geographic Reference (вид. 3rd). Johns Hopkins University Press. с. 211. ISBN 0-8018-8221-4. Архів оригіналу за 28 червня 2014. Процитовано 15 липня 2018.
- ↑ Faulhaber, C.A.; Smith, A.T. (2008). Sylvilagus palustris. Червоний список Міжнародного союзу охорони природи. IUCN. 2008: e.T41303A10435830. doi:10.2305/IUCN.UK.2008.RLTS.T41303A10435830.en. Архів оригіналу за 27 грудня 2017. Процитовано 26 грудня 2017.
Це незавершена стаття з теріології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |