Перейти до вмісту

TCG Anadolu (L-400)

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
TCG Anadolu
Клас корабля Juan Carlos Id Редагувати інформацію у Вікіданих
Зображення
Офіційна назва кілька TCG Anadolu Редагувати інформацію у Вікіданих
Названо на честь TCGd і Анатолія Редагувати інформацію у Вікіданих
Оператор Військово-морські сили Туреччини Редагувати інформацію у Вікіданих
Озброєння Bell AH-1 Cobra, Sikorsky S-70B Seahawkd, TAI/AgustaWestland T-129, Phalanx CIWS, ASELSAN STOPd, RIM-116 Rolling Airframe Missile і Bayraktar Kızılelma Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата офіційного відкриття 19 травня 2019 Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна реєстрації Туреччина Редагувати інформацію у Вікіданих
Номер вимпела L400 Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: TCG Anadolu у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

TCG Anadolu (L-400)[1][2] — універсальний десантний корабель (LHD) ВМС Туреччини, який може бути налаштований як легкий авіаносець[3][4][5][6], перший у світі носій безпілотних літальних апаратів[7].

Названий на честь півострова Анатолія (тур. Anadolu), який становить більшу частину території Туреччини. Будівельні роботи розпочалися 30 квітня 2016 року на верфі Sedef Shipbuilding Inc. у Стамбулі, закладка відбулася 7 лютого 2018 року, спуск на воду — 4 травня 2019 року, очікувана дата передачі корабля флоту — 2021 рік. Корабель спущений на воду в травні 2019 року, з червня 2022 року тривали випробування; введений в експлуатацію 10 квітня 2023 року[7].

Призначений для задоволення різних потреб та вимог турецьких збройних сил, таких як велика дальність плавання, бойові дії на великій відстані від баз, операцій з надання гуманітарної допомоги, виконання функцій командного центру та флагмана ВМС Туреччини.

Тендер на проєкт LPD/ LHD для ВМС Туреччини був виграний консорціумом Sedef-Navantia. Корабель використовуватиме таку саму конструкцію, що й іспанський УДК «Juan Carlos I». Всі системи озброєння будуть поставлені турецькими фірмами Aselsan та Havelsan[8][9][10][11][12][13]. Корабель буде оснащений турецькою системою управління бойовими діями GENESIS-ADVENT[14][15][16], інтеграцію якої забезпечують компанії Aselsan та Havelsan. Посадку літака за будь-яких погодних умов забезпечує РЛС Leonardo SPN-720.

Navantia забезпечить проєктування, передачу технологій, обладнання та технічну допомогу турецької верфі Sedef Shipyard для проєктування та розробки Anadolu , що класифікується Turkish Lloyd як легкий авіаносець/LHD[17].

Корабель спроєктований із розрахунком на базування літака F-35B[3][4][5][6], однак у липні 2019 року Туреччина була виключена із програми F-35 через скандал, пов'язаний з придбанням Туреччиною російської системи ППО С-400[18][19].

Історія

[ред. | ред. код]

Конструкція та характеристики

[ред. | ред. код]
Juan Carlos I у Стамбулі, травень 2011 року

У грудні 2013 турецька програма LPD/LHD спочатку оцінювалася в 375 мільйонів євро (500 мільйонів доларів)[20]. Згідно з початковим планом ВМС Туреччини хотіли мати трохи коротшу польотну палубу без трампліна спереду, що передбачало використання тільки гелікоптерів[21].

Однак після ухвалення рішення про покупку літака F-35B ВМС Туреччини змінили концепцію і зупинили свій вибір на повністю обладнаній польотній палубі з трампліном[3][4][6][21][22]. Туреччина була партнером третього рівня у програмі Joint Strike Fighter, і турецькі ВПС мали намір отримати версію F-35A. Турецька версія LHD зможе експлуатувати до 12 вертольотів або 12 F-35B у конфігурації «легкий авіаносець»[23]. Остаточно затверджені розміри корабля: довжина 231 м, ширина 32 м, осаду 6,8 м, висота 58 м. Водотоннажність складає 24 660 тонн у конфігурації «легкий авіаносець» і 27 079 тонн у конфігурації «LHD». Максимальна швидкість конфігурації «легкий авіаносець» складе 29 вузлів, у конфігурації LHD — 21,5 вузла, максимальна дальність плавання на економічній швидкості — польоту складе 9000 морських миль. Площа польотної палуби дорівнює 5440 м², ангар площею 990 м² вміщатиме 12 середніх вертольотів або 8 важких вертольотів CH-47F Chinook. При поєднанні ангару з відсіком для легких вантажів корабель може вмістити до 25 гелікоптерів середнього розміру. Як варіант, корабель може нести до 12 F-35B та 12 вертольотів. Ще шість гелікоптерів можна розмістити на польотній палубі корабля. Додатково корабель матиме вантажний відсік площею 1880 м² для контейнерів TEU або 27 десантно-штурмових машин (AAV), докову камеру площею 1165 м², в якій можуть розміститися чотири десантні катери (LCM) або два десантні кораблі на повітряній подушці (LCAC) або дві десантні баржі (LCVP), а також відсік площею 1410 м² для важких вантажів, в якому можуть розміститися 29 основних бойових танків (ОБТ), десантно-штурмові машини та контейнери TEU. Корабель буде захищений гідролокатором виявлення підводних диверсантів (DDS) ARAS-2023 і матиме екіпаж з 261 особи: 30 офіцерів, 49 унтерофіцерів, 59 старшин та 123 матросів[24].

Будівництво

[ред. | ред. код]

Остаточний контракт на будівництво корабля був підписаний з консорціумом Navantia-Sedef 7 травня 2015[21][22][25]. Введення корабля в експлуатацію було намічено на 2021 рік, а орієнтовна вартість корабля, згідно з остаточною специфікацією, становитиме 1 мільярд доларів у цінах 2015 року. Будівельні роботи розпочалися 30 квітня 2016 року на верфі Sedef Shipbuilding Inc. у Стамбулі[3][4][5][6].

Увечері 29 квітня 2019 року на кораблі, що знаходився в сухому доці, спалахнула пожежа[26].

21 листопада 2019 року міністр оборонної промисловості Туреччини Ісмаїл Демір оголосив, що TCG Anadolu буде введено в експлуатацію на рік раніше терміну наприкінці 2020 року[27], проте цього так і не сталося.

У червні 2022 року розпочалися випробування корабля, який введений в експлуатацію 10 квітня 2023 року[7]. На кораблі можуть базуватися БПЛА, а також до 12 вертольотів (T129 Atak, AH-1W Super Cobra, SH-70B) та до 30 одиниць колісної бронетехніки, а також можливе транспортування до 45 танків[28].

TCG Trakya

[ред. | ред. код]

ВМС Туреччини нині планують будівництво другого однотипного аналогічного корабля, під назвою TCG Trakya[29][30] (тур. Фракія).

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ TCG Anadolu envantere girmeye hazırlanıyor. SavunmaSanayiST.com. 21 листопада 2019. Архів оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 15 березня 2022.
  2. ↑ Türkiye'nin ilk uçak gemisi TCG Anadolu’da test süreci başladı. Turksail.com. 2 лютого 2020. Архів оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 15 березня 2022.
  3. ↑ а б в г Turkey Started the Construction of its future LHD TCG Anadolu. Navy Recognition. 2 травня 2016. Архів оригіналу за 10 січня 2020. Процитовано 15 березня 2022.
  4. ↑ а б в г The Construction Of The Multipurpose Amphibious Assault Ship TCG Anadolu Has Started. Bosphorus Naval News. 2 травня 2016. Архів оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 15 березня 2022.
  5. ↑ а б в First steel cut for Turkish LHD ship. Naval Today. 3 травня 2016. Архів оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 15 березня 2022.
  6. ↑ а б в г Technical specifications of TCG Anadolu (L-400). Turkishnavy.net. 2 травня 2016. Архів оригіналу за 12 листопада 2020. Процитовано 15 березня 2022.
  7. ↑ а б в Дмитро Михайлов (10 квітня 2023). Туреччина поставила на озброєння перший у світі корабель-носій безпілотників. suspilne.media. Архів оригіналу за 11 квітня 2023. Процитовано 11 квітня 2023.
  8. ↑ Turkey’s ‘national flagship’ set to sail in 2021. hurriyetdailynews. Архів оригіналу за 5 січня 2016. Процитовано 5 січня 2016.
  9. ↑ Navantia: «Navantia and local partner selected by Turkey for construction of one LPD based on the Juan Carlos I» [Архівовано 30 липня 2018 у Wayback Machine.], 27 December 2013.
  10. ↑ Navy Recognition: «Turkey selects Navantia's Juan Carlos LHD design as winner of its LPD tender» [Архівовано 30 грудня 2021 у Wayback Machine.], 28 December 2013.
  11. ↑ World Maritime News: «Navantia and SEDEF Join Forces to Construct LHD and LCMs for Turkish Navy» [Архівовано 22 лютого 2020 у Wayback Machine.], 7 January 2014.
  12. ↑ World Maritime News: Concept design of the Turkish variant of Juan Carlos I (L-61) class BPE. Архів оригіналу за 29 квітня 2016. Процитовано 15 березня 2022.
  13. ↑ Turkey's Future LHD Could Be Modified as an "Aircraft Carrier" to Deploy F-35B Jets. 2 січня 2015. Архів оригіналу за 10 лютого 2021. Процитовано 15 березня 2022.
  14. ↑ Navantia and SEDEF Join Forces to Construct LHD and LCMs for Turkish Navy. World Maritime News. 7 січня 2014. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 23 травня 2015.
  15. ↑ Model of the Turkish variant of Juan Carlos I (L-61) class LHD. Dartmouth Centre for Seapower and Strategy, Plymouth University. 11 травня 2015. Архів оригіналу за 12 січня 2016. Процитовано 11 листопада 2015.
  16. ↑ Turkey's Future LHD Could Be Modified as an "Aircraft Carrier" to Deploy F-35B Jets. Navy Recognition.com. 2 січня 2015. Архів оригіналу за 10 лютого 2021. Процитовано 23 травня 2015.
  17. ↑ Turkey selects Navantia's Juan Carlos LHD design as winner of its LPD tender. Navy Recognition.com. 28 грудня 2013. Архів оригіналу за 1 червня 2015. Процитовано 23 травня 2015.
  18. ↑ Manson, Katrina. US Senate blocks F-35 sales to Turkey. ft.com. Financial Times. Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 19 червня 2018.
  19. ↑ Kevin Liptak and Nicole Gaouette. Trump blames Obama as he reluctantly bans F-35 sales to Turkey. CNN. Архів оригіналу за 27 серпня 2020. Процитовано 17 липня 2019.
  20. ↑ Turkey Selects Local Shipyard for LPD Contract. defensenews.com. 29 грудня 2013. Архів оригіналу за 1 січня 2014. Процитовано 5 листопада 2014. [Архівовано 2014-01-01 у Archive.is]
  21. ↑ а б в «Turkey signs contract with Navantia-Sedef for the construction of a light aircraft carrier» [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.], Dartmouth Centre for Seapower and Strategy, Plymouth University, 11 May 2015.
  22. ↑ а б «The Contract For LPD Construction Has Been Signed» [Архівовано 13 лютого 2020 у Wayback Machine.], Bosphorus Naval News, 19 May 2015.
  23. ↑ H.I. Sutton. Turkey's New Assault Carrier Will Transform Navy [Архівовано 16 травня 2020 у Wayback Machine.]. May 13, 2020
  24. ↑ TCG Anadolu'yu yerli ARAS-2023 koruyacak | STAR. Star.com.tr. Архів оригіналу за 20 квітня 2020. Процитовано 23 квітня 2020.
  25. ↑ «Havuzlu Çıkarma Gemisi 2021 yılında Deniz Kuvvetleri'ne teslim edilecek» [Архівовано 12 грудня 2018 у Wayback Machine.], Denizhaber.com.tr, 7 May 2015.
  26. ↑ Stepan Kotcherga. Turkish first aircraft carrier on fire [Архівовано 25 листопада 2020 у Wayback Machine.]. April 30, 2019.
  27. ↑ Son Güncelleme.TCG Anadolu 2020 sonunda hizmete girecek [Архівовано 4 лютого 2020 у Wayback Machine.]. 21.11.2019
  28. ↑ Sabah, Daily (10 квітня 2023). Türkiye commissions its largest warship, world’s 1st drone carrier. Daily Sabah (амер.). Архів оригіналу за 11 квітня 2023. Процитовано 11 квітня 2023.
  29. ↑ Ahmet Doğan (9 листопада 2019). TCG Trakya ne zaman bitecek?. DenizHaber.com. Архів оригіналу за 12 лютого 2020. Процитовано 15 березня 2022.
  30. ↑ Anıl Şahin (14 лютого 2019). Deniz Kuvvetlerinden TCG Trakya açıklaması. SavunmaSanayiST.com. Архів оригіналу за 12 лютого 2020. Процитовано 15 березня 2022.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=TCG_Anadolu_(L-400)&oldid=44029549