Tamias cinereicollis
| Tamias cinereicollis | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Мишоподібні (Rodentia) |
| Родина: | Вивіркові (Sciuridae) |
| Рід: | Neotamias |
| Вид: | N. cinereicollis
|
| Біноміальна назва | |
| Neotamias cinereicollis (J. A. Allen, 1890)
| |
| Синоніми | |
|
Tamias cinereicollis J. A. Allen, 1890 | |
Tamias cinereicollis (сірокомірний бурундук[2]) — вид гризунів родини Sciuridae[3], що є ендеміком Аризони та Нью-Мексико в США[1]. Зустрічається в соснових і ялицево-смерекових лісах, часто до смуги лісів. Найчастіше він зустрічається там, де змішуються сосна і ялиця Дугласа, а також у дубових і ялівцевих лісах[1].
Сірокомірний бурундук виростає до загальної довжини близько 225 мм, включаючи хвіст довжиною близько 98 мм. Лоб сірувато-коричневий, а по боках голови є три темні смуги, центральна з яких проходить через око. Вони розділені білими смугами. Щоки, шия, плечі, верхня частина спини і хвіст сірі. Решта верхньої поверхні тіла жовтувато-бура з п'ятьма чорними або темно-бурими смугами на спині та боках, хоча зовнішню пару смуг може бути важко розрізнити. Нижня частина тіла блідо-жовтувато-коричнева. Хвіст зверху чорний, знизу кремово-білий, обидві поверхні з відтінком бурого. Лапи рожево-бурі. Сіре обличчя й комір відрізняють цей вид від інших представників роду Neotamias[4].
Сірокомірний бурундук добре лазить і живе як на деревах, так і на землі. Зустрічається на галявинах і узліссях, а також у густому лісі. Він досить полохливий і при тривозі відступає в укриття, але коли його не турбують, часто сидить на пні або поваленому дереві, обережно розмахуючи хвостом з боку в бік і видаючи звуки "чак-чак-чак-чак". Тривожним сигналом є швидко повторюване, високе "чіппер". Живиться переважно жолудями, ялицевими шишками, ягодами та насінням рослин, але також споживає бульби і коріння, плодові тіла грибів, зелену рослинну масу та зрідка комах[4]. Більшість їжі ховає в норах і щілинах для подальшого використання[4].
Розмноження відбувається наприкінці весни та на початку літа. Гніздо влаштовується в прихованому місці під колодою або каменем, серед коріння дерев або в дуплі дерева. Воно має форму кулі і вистелене стеблами трав і бур'янів. Приплід з п'яти малят народжується після періоду вагітності, що триває близько тридцяти днів. Малюків відлучають від грудей у віці сорока днів або пізніше. Взимку сірий бурундук іноді впадає в сплячку, але в інший час він активний, навіть у снігову погоду. У негоду він може залишатися в гнізді, використовуючи запаси їжі[4].
- ↑ а б в Cassola, F. (2016). Neotamias cinereicollis. IUCN Red List of Threatened Species. 2016: e.T42570A22267056. doi:10.2305/IUCN.UK.2016-2.RLTS.T42570A22267056.en. Процитовано 12.11.2021.
- ↑ Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
- ↑ Thorington, R.W. Jr; Hoffman, R.S. (2005). "Family Sciuridae". In Wilson, D.E.; Reeder, D.M (eds.). Mammal Species of the World: A Taxonomic and Geographic Reference (3rd ed.). Johns Hopkins University Press. p. 814. ISBN 978-0-8018-8221-0.
- ↑ а б в г Hilton, Clayton D.; Best, Troy L. (1993). Tamias cinereicollis. Mammalian Species (436): 1—5. doi:10.2307/3504235. JSTOR 3504235.
| ||||||||