Перейти до вмісту

Temple of the Dog (альбом)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Temple of the Dog
Студійний альбом
ВиконавецьTemple of the Dog
Дата випуску16 квітня 1991
ЗаписанийВ 1990 році, на студії London Bridge Studios, Сіетл
Жанрграндж, хард-рок
Тривалість54:59
МоваАнглійська
ЛейблA&M Records
ПродюсерРік Парашар, Temple of the Dog

Temple of the Dog (з англ. - "Собачий храм") - перший і останній альбом американського гранж гурту Temple of the Dog, який був випущений 16 квітня 1991 року на лейблі A&M Records. Альбом є даниною поваги Ендрю Вуду, колишньому вокалісту Malfunkshun та Mother Love Bone, який помер 19 березня 1990 року від передозування героїну . Альбом був тепло зустрінутий критиками і отримав платиновий сертифікат на батьківщині групи. На підтримку альбому були випущені три сингли, з піснями: "Hunger Strike", "Say Hello 2 Heaven" та "Pushin Forward Back".

Передісторій

[ред. | ред. код]

На початку 1990-х, фронтмен гурту Soundgarden Кріс Корнелл, який був сусідом по кімнаті Ендрю Вуда, запропонував колишнім учасникам Mother Love Bone Стоуну Ґоссарду и Джефу Аменту попрацювати разом над матеріалом, який він написав коли був на гастролях з Soundgarden в Европі[1]. Під час роботи з'явилась ідея створити окрему групу, в яку окрім Корнелла (вокал), Ґоссарда (ритм-гітара) і Амента (бас-гітара), ввійшли: барабанщик Soundgarden Метт Кемерон, а також два новачка ґранджової сцени — Майк Маккріді (соло-гітара) і Едді Веддер (бек-вокал). Маккріді і Веддер були запрошені не випадково, так як на той момент були членами основного музичного проєкту Амента і Ґоссарда, Pearl Jam[2]. Назву гурту, Temple of the Dog, було взято з пісні Mother Love Bone "Man of Golden Words", в якій є рядок «I want to show you something, like joy inside my heart, seems I been living in the temple of the dog»[3].

Запис

[ред. | ред. код]

Студійні сессії проходили з листопада 1990 року по грудень 1990 року на студії London Bridge Studios в Сіетлі. Альбом був записаний за 15 днів[1]. Група працювала з продюсером Ріком Парашаром, який також був звукоінженером запису, мікшував її та зіграв в декількох треках на фортепіано. Дві пісні альбому, «Reach Down» и «Say Hello 2 Heaven», були посвячені смерті Енді Вуда, в той час як інші були написані Корнеллом на гастролях Soundgarden ще до смерті Вуда або були перероблені з інших демоверсій, написаних Ґоссардом і Аметом[4].

Потім Амент опиував цей проєкт як «дуже потрібну для нас [з Ґоссардом] річ, на той момент», так як завдяки йому «ми могли [продовжувати] виконувать і писать музику»[5]. В свою чергу, Ґоссард назвав процес запису альбому «безтурботним», так як зі сторони лейблу не було якихось завищених очікувань чи тиску на групу[5]. Також Ґоссард помітив, що це «був найпростіший та найкрасивіший альбом, над яким ми колись працювали»[6].

Запис альбому став першим студійним досвідом для Веддера та Маккріді. За словами Кріса Корнелла: «Нам майже доводилося кричати на нього, щоб він зрозумів, що треба вступати із соло на п'ятій з половиною хвилині „Reach Down“, що це був його відрізок, і що він не завадить цим комусь ще»[7]. Пісня «Hunger Strike» стала дуетом між Корнеллом і Веддером. Корнелл мав проблеми з вокалом під час репетиції, після чого її спробував виконати Веддер. Згодом Корнелл говорив: «Він заспівав половину цієї пісні, навіть не знаючи, що я хотів, щоб його вокал був там, і він заспівав її саме так, як я уявляв це, просто інстинктивно»[5].

Музика і тематика текстів

[ред. | ред. код]

Записаний матеріал був повільним та мелодійним; це сильно відрізнялося від агресивної музики, яку Корнелл виконував із Soundgarden[8] . Композиції альбому подібні до творчості Mother Love Bone. Стів Г'юї з AllMusic розповів про це: «Альбом звучить як міст між театральністю Mother Love Bone, на кшталт глемових виконавців 1970-х, і хард-роковою серйозністю Pearl Jam… Враховуючи, що попередній альбом Soundgarden, „ Louder Than Love “, був роздутим. металевим міазмом , доступний, теплий, відносно чистий звук Temple of the Dog дещо шокує, також його пом'якшують інший підхід Корнелла з погляду написання пісень»[9]  .

Усі тексти пісень альбому були написані Крісом Корнеллом. "Say Hello 2 Heaven" і "Reach Down" були написані Корнеллом на згадку про Ендрю Вуда . Інші пісні платівки торкаються різних тем. Так, Корнелл заявив, що текст композиції «Hunger Strike» є «якоюсь політичною, соціалістичною заявою»[10]  .

Реліз і відгуки критиків

[ред. | ред. код]
Професійні огляди
Оцінки оглядів
Джерело Рейтинг
AllMusic 4.5/5 зірок[11]
Entertainment Weekly B+[12]
Los Angeles Times 3.5/5 зірок[13]

Temple of the Dog був випущений 16 квітня 1991 на лейблі A&M Records і спочатку був проданий у кількості 70 000 копій у США. Незважаючи на те, що лонгплей отримав позитивні відгуки від критиків, він повністю провалився у музичних чартах. Проте, влітку 1992 року, на хвилі гранжового ажіотажу, альбом знову потрапив до центру уваги публіки. Незважаючи на те, що диск був випущений більше року тому, керівництво A&M швидко усвідомило, що у них є, по суті, готова спільна робота музикантів Soundgarden та Pearl Jam , гуртів, які стали надзвичайно популярними через кілька місяців після випуску їх дисків Badmotorfinger та Ten .A&M вирішили перевидати альбом і випустити пісню «Hunger Strike» як сингл, а також зняти на його підтримку музичне відео. Завдяки успішному дебюту синглу, Temple of the Dog знову повернувся до чарту Billboard 200 , що призвело до зростання продажів альбому[14]  . У результаті Temple of the Dog став одним із «100 найбільш продаваних альбомів 1992 року» [15] . У США було продано більше 1.000.000 копій платівки, що було відзначено платиновим сертифікатом від Американської асоціації звукозаписних компаній  .

Стів Г'юї з Allmusic присудив альбому чотири з половиною зірки з п'яти, зазначивши, що «сила альбому в скорботних, елегічних баладах, проте завдяки спонтанній творчій енергії групи та теплому звучанню, він пронизаний певною, життєстверджуючою аурою» [9] . Редактор журналу Rolling Stone Девід Фріке поставив Temple of the Dog чотири зірки з п'яти, підкресливши: «Тільки вже завдяки „Hunger Strike“ та „Reach Down“ альбом заслуговує на безсмертя; ці пісні є доказом того, що туга, яка характеризувала сіетлський рок 1990-х, не була пихатим, підробленим почуттям, принаймні на початку. Ви просто не зможете не полюбити іронію альбому, записаного в атмосфері загальної великої печалі і започаткувало останній великий поп-заколот [гранжу] XX-століття»[16]  . У свою чергу, Девід Браун із Entertainment Weekly оцінив платівку рейтингом B+. За словами журналіста, «можливо, через те, що музиканти уникають виконання змучених гімнів, нерідко характерних для їх основних колективів, пісні звучать розслаблено та повітряно, при цьому не втрачаючи драйву найкращих зразків арена-року». Браун підсумував: «Тексти пісень вокаліста Кріса Корнелла залишаються такими ж дратівливо двозначними, як і у Soundgarden, але не хвилюйтеся. Просто відкиньтесь на спинку крісла і насолоджуйтесь звучанням гітар Майка Маккріді і колишнього члена Mother Love Bone Стоуна Ґоссарда, у поєднанні з неповторним бітом барабанщика Soundgarden Метта Кемерона - нестримна сторона настільки роздутого Саунда Сіетла, у всій його красі[17] .

На підтримку альбому були випущені сингли "Hunger Strike", "Say Hello 2 Heaven" та "Pushin Forward Back". Перший сингл «Hunger Strike» став найуспішнішою піснею платівки у рок-чартах, посівши 4-е місце у чарті Mainstream Rock[18]  та 7-е у хіт-параді Modern Rock [18] . Композиції Say Hello 2 Heaven і Pushin Forward Back також фігурувала в чарті Mainstream Rock , зайнявши в ньому 5-е і 6-е місця відповідно[18]  .

У вересні 2016 року було випущено перевидання альбому, до якого увійшли додаткові матеріали та демоверсії, а оригінальні пісні пройшли процедуру ремастерингу . Альбом був перевиданий на двох компакт-дисках та вінілі[19][20]

Досягнення

[ред. | ред. код]

Інформація надана сайтом Acclaimed Music[en][21].

Видання Країна Рейтинг Рік Місце
Kerrang! Велика Британія 100 альбомів, які варто прослухати, перш ніж ви помрете[22] 1998 58
Rolling Stone Німеччина Німеччина 500 найкращих альбомів усіх часів[23] 2004 474
Visions Німеччина Німеччина Найважливіші альбоми 1990-х[24] 1999 10

Список композицій

[ред. | ред. код]

Автор слів Крісом Корнеллом, автор музики Корнеллом, за винятком відмічених. 

#НазваМузикаТривалість
1.«Say Hello 2 Heaven» 6:22
2.«Reach Down» 11:11
3.«Hunger Strike» 4:03
4.«Pushin Forward Back»Джефф Амент, Стоун Ґоссард3:44
5.«Call Me a Dog» 5:02
6.«Times of Trouble»Ґоссард5:41
7.«Wooden Jesus» 4:09
8.«Your Saviour» 4:02
9.«Four Walled World»Ґоссард6:53
10.«All Night Thing» 3:52
54:59

Учасники запису

[ред. | ред. код]

Позиції в чартах

[ред. | ред. код]


Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Turman, Katherine. "Life Rules." RIP. Октябрь 1991
  2. ↑ Erlewine, Stephen Thomas. Temple of the Dog Biography. AllMusic (англ.). Архів оригіналу за 13 лютого 2022. Процитовано 21 вересня 2018.
  3. ↑ Rutherford, Kevin (17 листопада 2016). Pearl Jam Predecessor Mother Love Bone Charts for First Time Since 1993. Billboard (англ.). Архів оригіналу за 15 жовтня 2021. Процитовано 21 вересня 2018.
  4. ↑ Alden, Grant. "Requiem for a Heavyweight." Guitar World. Липень 1997
  5. ↑ а б в Nicholls, Justin (14 квітня 1991). KISW 99.9 FM: Seattle, Radio Interview by Damon Stewart in The New Music Hour with Chris Cornell, Jeff Ament and Stone Gossard (англ.). Fivehorizons.com. Архів оригіналу за 20 липня 2011. Процитовано 3 жовтня 2007.
  6. ↑ "Interview with Stone Gossard and Mike McCready". Total Guitar. Листопад 2002.
  7. ↑ Weisbard, Eric, et al. "Ten Past Ten". Spin. Август 2001.
  8. ↑ https://web.archive.org/web/20071011100822/http://chriscornell.org.uk/articles/conversationwithchriscornellpart2.htm. Архів оригіналу за 11 жовтня 2007. Процитовано 13 лютого 2022. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка) [Архівовано 2007-10-11 у Wayback Machine.]
  9. ↑ а б Temple of the Dog - Temple of the Dog | Songs, Reviews, Credits | AllMusic (англ.), архів оригіналу за 14 лютого 2022, процитовано 12 лютого 2022
  10. ↑ Transcript of exclusive P-I interview with Chris Cornell. seattlepi.com (амер.). 15 жовтня 2005. Архів оригіналу за 13 лютого 2022. Процитовано 12 лютого 2022.
  11. ↑ Huey, Steve. Temple of the Dog – Temple of the Dog (англ.). AllMusic. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 21 березня 2009.
  12. ↑ Browne, David (3 травня 1991). Temple of the Dog. Entertainment Weekly (англ.). Архів оригіналу за 15 жовтня 2008. Процитовано 28 жовтня 2008. [Архівовано 2008-10-15 у Wayback Machine.]
  13. ↑ Cromelin, Richard (2 червня 1991). Temple of the Dog 'Temple of the Dog' (A&M). Los Angeles Times (англ.). Архів оригіналу за 13 лютого 2022. Процитовано 3 лютого 2017.
  14. ↑ "In the Temple of Pearlgarden" (Англійська) . Entertainment Weekly. 31 липня 1992. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 13 лютого 2022. [Архівовано 2014-07-14 у Wayback Machine.]
  15. ↑ Lyons, James (2004). Selling Seattle : representing contemporary urban America. London: Wallflower. ISBN 1-903364-96-5. OCLC 56450360.
  16. ↑ Fricke, David (14 грудня 2000). Temple of the Dog: Temple of the Dog (Англійською) . Rolling Stone. Архів оригіналу за 1 жовтня 2007. Процитовано 13 лютого 2022. [Архівовано 2007-10-01 у Wayback Machine.]
  17. ↑ https://web.archive.org/web/20081015190554/http://www.ew.com/ew/article/0,,314155,00.html. Архів оригіналу за 15 жовтня 2008. Процитовано 13 лютого 2022. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка) [Архівовано 2008-10-15 у Wayback Machine.]
  18. ↑ а б в Temple of the Dog. Billboard (амер.). Архів оригіналу за 13 лютого 2022. Процитовано 12 лютого 2022.
  19. ↑ Temple of the Dog [25th Anniversary Deluxe Edition] [Remixed & Remastered] - Temple of the Dog | Release Info. AllMusic (англ.). Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 12 лютого 2022.
  20. ↑ Pearl Jam - Temple of the Dog 25th Anniversary Edition Out Now. pearljam.com. Архів оригіналу за 13 лютого 2022. Процитовано 12 лютого 2022.
  21. ↑ Temple of the Dog accolades (англ.). Acclaimed Music[[:en: Acclaimed Music|[en]]]. Архів оригіналу за 21 травня 2008. Процитовано 6 травня 2008. [Архівовано 2008-05-21 у Wayback Machine.]
  22. ↑ 100 Albums You Must Hear Before You Die (англ.). Kerrang!. Архів оригіналу за 30 травня 2015. Процитовано 6 травня 2008.
  23. ↑ The 500 Best Albums of All Time (нім.). Rolling Stone. Архів оригіналу за 9 жовтня 2011. Процитовано 6 травня 2008.
  24. ↑ The Most Important Albums of the 90s (нім.). Visions. Архів оригіналу за 29 серпня 2012. Процитовано 6 травня 2008.
  25. ↑ Top RPM Albums: Issue {{{chartid}}} (англ.). RPM. Процитовано 21 вересня 2018.
  26. ↑ Temple of the Dog Chart History (Billboard 200) (англ.). Billboard. Архів оригіналу за 21 вересня 2018. Процитовано 21 вересня 2018.
  27. ↑ ARIA Chart Watch #422 (англ.). auspOp. 27 травня 2017. Архів оригіналу за 27 червня 2017. Процитовано 27 травня 2017. [Архівовано 2017-06-27 у Wayback Machine.]
  28. ↑ а б Temple of the Dog Chart History: Singles. Billboard. Процитовано 19 лютого 2008.
  29. ↑ Canadian Charts — Hunger Strike (англ.). RPM. Архів оригіналу за 22 січня 2009. Процитовано 7 березня 2008.
  30. ↑ Temple of the Dog New Zealand Charts [Архівовано 4 листопада 2013 у Wayback Machine.] charts.org.nz. Retrieved May 23, 2017.
  31. ↑ UK Singles & Albums Chart Archive — Temple of the Dog (англ.). Архів оригіналу за 1 грудня 2008. Процитовано 8 грудня 2007.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Temple_of_the_Dog_(альбом)