Перейти до вмісту

Theraphosa blondi

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Птахоїд-голіаф
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Підтип: Хеліцерові (Chelicerata)
Клас: Павукоподібні (Arachnida)
Ряд: Павуки (Araneae)
Інфраряд: Мігаломорфні (Mygalomorphae)
Родина: Павуки-птахоїди (Theraphosidae)
Рід: Theraphosa
Вид:
Птахоїд-голіаф (T. blondi)
Біноміальна назва
Theraphosa blondi
Latreille, 1804
Синоніми
  • T. blondii
  • T. leblondii

Theraphosa blondi або птахоїд-голіаф належить до родини павуків-птахоїдів Theraphosidae. Зустрічається на півночі Південної Америки. Вважається найбільшим павуком у світі за масою (175 г) і довжиною тіла (до 13 см), а за довжиною ніг поступається лише Heteropoda maxima. Практика називати павуків-терафозидів «птахоїдними» походить від гравюри на міді, виконаної Марією Сибіллою Меріан на початку 18 століття, на якій зображений павук, який поїдає птаха колібрі. Попри свою назву, птахоїд-голіаф рідко полює на птахів[1].

Історія вивчення

[ред. | ред. код]

Вперше був описаний французьким ентомологом П'єром Андре Латреєм у 1804 році.

Theraphosa blondi

Довжина тіла до 13 см та вага до 175 г[2]. З розправленими ногами розміри Theraphosa blondi сягають 30 сантиметрів. Розмір спинного щита однаковий як у довжину, так і завширшки. Здебільшого мають коричневе, світло-коричневе або золотисте забарвлення. Ноги вкриті масою червонувато-коричневих волосків. Павуки-птахоїди — одні з небагатьох видів тарантулів, у яких відсутні гомілкові шпори, розташовані на першій парі ніг більшості дорослих самців.

Поведінка

[ред. | ред. код]

Самозахист

[ред. | ред. код]
Доросла самка у неволі

У відповідь на небезпеку птахоїди створюють специфічний звук(інші мови), потираючи щетинки на своїх ногах та педипальпах[3][4]. Також, коли вони відчувають загрозу, вони труть свій живіт задніми ногами, у результаті чого вивільняють у повітря крихітні волоски, які є сильним подразником для шкіри та слизових оболонок. Подразнення від цих «пекучих щетинок» може бути шкідливим для людини[4].

Як і всі павуки-птахоїди, T. blondi мають достатньо великі ікла (2—4 см), здатні прокусити шкіру людини. Їхня отрута відносно нешкідлива, а її вплив можна порівняти з укусом оси. Птахоїди зазвичай кусають людей лише з метою самозахисту, і ці укуси не завжди призводять до отруєння (так звані «сухі укуси»)[2].

Дієта

[ред. | ред. код]

Попри свою назву, птахоїд-голіаф дуже рідко полює на птахів. У дикій природі його раціон складається переважно з інших великих членистоногих, черв'яків та амфібій[5]. Однак через свої розміри та опортуністичну хижацьку поведінку цей вид нерідко полює на різноманітних комах та дрібних наземних хребетних тварин. Вони не поїдають здобич просто неба, натомість вони затягують її до своєї нори та починають процес перетравлення. Для цього вони розріджують нутрощі здобичі та висмоктують її цілком[2]. У природі T. blondi живиться гризунами, жабами, ропухами, ящірками та навіть зміями[6].

Поширення

[ред. | ред. код]

Птахоїд-голіаф мешкає у високогірних тропічних лісах на півночі Південної Америки: Суринам, Гаяна, Французька Гвіана, північна Бразилія, східна Колумбія та південна Венесуела. Особливо поширений у тропічних лісах Амазонії, павук наземний, живе в глибоких норах і зазвичай зустрічається в болотистій або заболоченій місцевості. Це нічний вид[7].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Herzig, Volker; King, Glenn F. (2013). The Neurotoxic Mode of Action of Venoms from the Spider Family Theraphosidae. У Nentwig, Wolfgang (ред.). Spider Ecophysiology. Springer. с. 203. ISBN 978-3-642-33989-9.
  2. а б в Goliath birdeater facts. Animals (англ.). 18 грудня 2018. Процитовано 24 грудня 2024.
  3. Pérez-Miles, Fernando; Oca, Laura Montes de; Postiglioni, Rodrigo; Costa, Fernando G. (2005-12). The stridulatory setae of Acanthoscurria suina (Araneae, Theraphosidae) and their possible role in sexual communication: an experimental approach. Iheringia. Série Zoologia. 95 (4): 365—371. doi:10.1590/S0073-47212005000400004. ISSN 0073-4721.
  4. а б Lewis, Tanya (18 жовтня 2016). Goliath Birdeater: Images of a Colossal Spider. livescience.com (англ.). Процитовано 24 грудня 2024.
  5. Lewis, Tanya (17 жовтня 2014). Goliath Encounter: Puppy-Sized Spider Surprises Scientist in Rainforest. livescience.com (англ.). Процитовано 24 грудня 2024.
  6. Menin, Marcelo; Rodrigues, Domingos De Jesus; Azevedo, Clarissa Salette de (1 червня 2005). Predation on amphibians by spiders (Arachnida, Araneae) in the Neotropical region. Phyllomedusa: Journal of Herpetology. 4 (1): 39. doi:10.11606/issn.2316-9079.v4i1p39-47. ISSN 2316-9079.
  7. Striffler, B. F.; Striffler, B. F. (1 січня 2005). Life history of goliath birdeaters - Theraphosa apophysis and Theraphosa blondi (Araneae, Theraphosidae, Theraphosinae). Journal of the British Tarantula Society (англ.). 21 (1): 26—33.