Thinopyrum elongatum
| Thinopyrum elongatum | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Клада: | Комелініди (Commelinids) |
| Порядок: | Тонконогоцвіті (Poales) |
| Родина: | Злакові (Poaceae) |
| Підродина: | Мітлицевидні (Pooideae) |
| Рід: | Thinopyrum |
| Вид: | T. elongatum
|
| Біноміальна назва | |
| Thinopyrum elongatum | |
Thinopyrum elongatum (Thinopyrum elongatum, syn. Elymus elongatus (Host) Runemark і Elytrigia elongata (Host) Nevski — пирій видовжений[1][2]) — вид рослин із родини злакових (Poaceae).
Багаторічник 35–150 см заввишки. Рослина утворює великі щільні дерновини. Стеблини товсті, грубі; міжвузля дистально голі. Листові пластини згорнуті, 20–45 см × 2.5–5 мм, жорсткі. Колоси 10–30 см завдовжки. Колосочки 5–12-квіткові, 10–25 мм завдовжки, до цвітіння стислі, після цвітіння віялоподібно розчепірені, від осі колоса відхилені. Колоскові луски тупі чи тупо обрубані, 7–11 мм завдовжки. Родюча лема від ланцетної до довгастої, 9–11 мм завдовжки, кілева, 5-жилкова, верхівка тупа[2][3].
Зростає у Євразії (Албанія, Болгарія, Кіпр, Росія, Франція [у т. ч. Корсика], Греція, Італія [у т. ч. Сардинія, Сицилія], Казахстан, Ізраїль, Сирія, Португалія, Румунія, Іспанія [у т. ч. Балеарські острови], Вірменія, Азербайджан, Грузія, Туреччини, України (у т. ч. Крим), Хорватія, Словенія) й Північній Африці (Єгипет, Марокко, пн. Алжир, Туніс); інтродукований до Північної й Південної Америки[3][4].
В Україні вид росте на солончаках і солонцюватих луках, пісках і галечниках — біля прибережної смуги Чорного та Азовського морів, досить часто; у Лівобережному Лісостепу та Степу, на півдні Правобережного Степу, зрідка[2].
- ↑ Elymus elongatus // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 436, 437.
- ↑ а б Leymus ramosus. Plants of the World Online. Kew Science. Архів оригіналу за 21 березня 2022. Процитовано 01.05.2022. (англ.)
- ↑ Leymus ramosus. Catalogue of Life. Архів оригіналу за 1 травня 2022. Процитовано 01.05.2022. (англ.)
|
Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |