Transwest Air
| ||||
| Тип | авіакомпанія | |||
|---|---|---|---|---|
| Дата заснування | 2000 | |||
| Хаби | Prince Albert (Glass Field) Airportd | |||
| Материнська компанія | West Wind Aviation | |||
| Штаб-квартира | Принс-Альберт | |||
| Сайт | transwestair.com | |||
Transwest Air — колишня канадська авіакомпанія зі штаб-квартирою у місті Принс-Альберт (Саскачеван), що виконує регулярні та чартерні пасажирські перевезення головним чином з аеропортів провінції Саскачеван. У січні 2021 року було оголошено, що West Wind Aviation буде об'єднано з Transwest Air і буде перейменовано в Rise Air.[1]
Transwest Air була утворена в 2000 році шляхом злиття двох авіакомпаній: «Air Sask» (La Ronge Aviation) і «Athabaska Airways».
У сучасному періоді Transwest Air експлуатує три лайнера Saab 340, вертольоти і літаки, розраховані на зліт і посадку з ґрунтових майданчиків.
Авіакомпанія була заснована Флойдом Глассом, який навчався на пілота в 1930-х роках, а потім служив військовим інструктором під час Другої світової Війни.
Після закінчення війни довгий час Гласс працював генеральним директором державної компанії «Saskatchewan Government Airways», потім пішов в авіакомпанію «Queen Charlotte Airways», штаб-квартира якого знаходилась в провінції Британська Колумбія.
У 1955 році пілот повернувся в Саскачеван і заснував власну авіакомпанію «Athabaska Airways», яка на 2010-і працює під брендом Transwest Air. Флойд Гласс помер у 2000 році.
Transwest Air виконує регулярні пасажирські рейси за наступними пунктами призначення:
- Саскачеван
- Фонд-дю-Лак — Аеропорт Фонд-дю-Лак
- Ла-Ронж — Аеропорт Ла-Ронж
- Пойнтс-Норт — Посадочний майданчик Пойнт-Норт
- Принс-Альберт — Аеропорт Принс-Альберт
- Саскатун — Міжнародний аеропорт Саскатун імені Джона Діфенбейкера
- Стоуні-Рапідс — Аеропорт Стоуні-Рапідс
- Уолластон-Лейк — Аеропорт Уолластон-Лейк
- Манітоба
- Лінн-Лейк — Аеропорт Лінн-Лейк (чартерний вузол)
Станом на квітень 2010 року флот авіакомпанії Transwest Air складався з 48 повітряних суден, 47 з яких[2] були зареєстровані Міністерством транспорту Канади.
| Тип ВС | Кількість | Реєстрація | Моделі | Реєстр. номер | Примітки |
| Beechcraft Baron | 0 | 1 | Baron 55 | GPNO | Сертифікат відмінений |
| Beechraft 1900D | 1 | 1 | 1900D | GTWG | Вантажний варіант. Можливо переобладнаний в пасажирський варіант на 19 місць. |
| Beechcraft King Air 100 | 2 | 3 | A100 | FEYP, GFFN, GJHW | 9 пасажирських місць. |
| Beechcraft Super King Air 200 | 2 | 2 | 200 | GFSG, C-FRRQ | 6-9 пасажирських місць. |
| Bell 205 | 1 | 1 | Bell 205A-1 | FJTG | Вертольоти з кабінами до 14 пасажирських місць |
| Bell 206 JetRanger | 4 | 5 | 206B/206L/206L-4 | FTMC, FYID, GCNC, GELT, GYHY | Вертольоти з кабінами від 3 до 5 пасажирських місць. |
| Bell 407 | 1 | 2 | FOHD, FOKD | Вертольоти з кабінами до 6 пасажирських місць. | |
| Cessna 185 Skywagon | 4 | 4 | A185F | GALM, GCJM, GXZA, GZVF | 3 пасажирських місця. Шасі: колеса, лижі, поплавки. |
| Cessna 310 | 2 | 2 | 310R | GAON, GZYJ | 3 або 4 пасажирських місць. |
| de Havilland Canada DHC-2 Beaver | 8 | 7 | MkI/MkII/MkIII | FGHY, FGQD, FIFJ, FOED, GAEB, GHGN, GMAQ | 5 або 6 пасажирських місць. Шасі: колеса, лижі, поплавки. |
| de Havilland Canada DHC-3 Otter | 2 | 2 | DHC3/DHC3-T | FHPE, FSGD | 9 пасажирських місць. Шасі: колеса, лижі, поплавки. |
| de Havilland Canada DHC-6 Twin Otter | 4 | 5 | 100/200 Series | FCCE, FSCA, FVOG, FGLF, FPGE | Від 12 до 15 пасажирських місць. Шасі: колеса, лижі, поплавки. |
| Piper PA-31 Navajo | 13 | 10 | PA31/PA31-325/PA31-350 | FAAF, FNVH, FZPJ, GAYY, GCTG, GGIQ, GQHV, GRQG, GUNP, GWUM | 7 пасажирських місць. |
| Saab 340 | 3 | 3 | 340A/340B | GKCY, GTJX, GTWK | 34 пасажирських місць. |
- ↑ Two northern Saskatchewan airlines rebrand, consolidate to ‘stay alive’. Архів оригіналу за 16 січня 2022. Процитовано 23 січня 2021.
- ↑ Transport Canada listing of aircraft owned by «Transwest Air» [Архівовано 18 липня 2011 у Wayback Machine.] (enter Transwest Air in the box titled «Owner Name»)
- Офіційний сайт авіакомпанії Air Transwest [Архівовано 1 квітня 2015 у Wayback Machine.]
