Tunic

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Tunic
Обкладинка відеогри.
РозробникСША Isometricorp Games (TUNIC Game)
ВидавецьСША Finji
Дистриб'ютор Steam
 Epic Games Store
Жанр(и)пригодницький бойовик, метроїдванія
Платформа Microsoft Windows
 macOS
 Xbox One
 Xbox Series
 Nintendo Switch
 PlayStation 4
 PlayStation 5
Ліцензіяпропрієтарна ліцензія[d]
Дата випускуmacOS, Windows, Xbox One, Xbox Series X/S:
16 березня 2022
Nintendo Switch, PlayStation 4, PlayStation 5:
27 вересня 2022
Режим гри Однокористувацька гра
Моваанглійська, українська, французька, італійська, німецька, іспанська, болгарська, чеська, данська, нідерландська, фінська, грецька, угорська, японська, корейська, норвезька, польська, португальська, румунська, російська, китайська, іспанська, шведська, китайська, турецька, португальська
Українськатак
Творці
Ігродизайнер(и)Ендрю Шолдіс
Художник(и)Ендрю Шолдіс
Композитор(и)Теренс Лі (Lifeformed)
Дженіс Кван
Технічні деталі
РушійUnity
Носійцифрова дистрибуція і цифрове завантаження[d]
Офіційний сайт

Tunic (укр. Туніка), раніше називалася Secret Legend (укр. Таємна легенда) — пригодницька відеогра 2022 року, розроблена Isometricorp Games та випущена Finji. Події гри розгортаються у фантастичному світі, гравець керує антропоморфною лисицею, що має звільнити дух лисиці, що потрапив у пастку. Передісторія завуальована, більшість тексту подається штучною мовою, яку гравець не повинен перекладати. Ізометрична перспектива Tunic приховує численні шляхи та секрети. Гравець відкриває для себе ігровий процес і сетинг, досліджуючи й знаходячи ігрові сторінки посібника, які містять підказки, малюнки та примітки.

Дизайнер Ендрю Шолдіс розробляв Tunic протягом семи років як свою першу велику гру. Він почав працювати над нею як над сольним проєктом у 2015 році, бажаючи поєднати складний ігровий процес із ніжним візуальним та звуковим дизайном. Він надихався своїм дитячим досвідом гри на Nintendo Entertainment System у The Legend of Zelda (1986), і намагався зрозуміти інструкції до ігор, для яких йому не вистачало контексту. У 2015 році до нього приєдналися композитор Теренс Лі та аудіодизайнер Кевін Реґеймі, а у 2017 році — продюсер Фелікс Крамер. Того ж року до проєкту приєднався видавець Finji, а публічний анонс Tunic відбувся на E3 2017. У 2020 році розробник Ерік Біллінґслі та композитор Дженіс Кван долучилися до роботи над грою.

Tunic вийшла для macOS, Windows, Xbox One та Xbox Series X/S у березні 2022 року, а у вересні — для Nintendo Switch, PlayStation 4 та PlayStation 5. Вона отримала позитивні відгуки, з великою кількістю похвал за естетику, дизайн та ігровий процес, але з деякою критикою за нерівномірну складність і можливість для гравців застрягти. Гра отримала нагороду «Видатне досягнення для незалежної гри» на 26-й щорічній церемонії нагородження D.I.C.E. Awards, а також нагороди «Художнє досягнення» та «Дебютна гра» на 19-й церемонії вручення нагород Британської академії ігор. Крім того, її було номіновано в кількох інших категоріях на цих преміях, а також на інших преміях, таких як The Game Awards 2022, Golden Joystick Awards, 23-а церемонія Game Developers Choice Awards та Фестиваль незалежних ігор.

Ігровий процес

[ред. | ред. код]

Tunic — це пригодницька гра, дія якої розгортається на руїнах постапокаліптичного фентезійного світу, в якому неназваний персонаж гравця, антропоморфний лис, орієнтується на місцевості та бореться з ворожими істотами. Гравцеві спочатку не дають жодних вказівок чи інструкцій, а більшість тексту в грі написана штучною мовою, лише деякі слова представлені обраною гравцем мовою, наприклад, українською. Тривимірна місцевість зазвичай відображається з ізометричного погляду, хоча в певні моменти гри точка зору переміщується[1].

Персонаж може пересуватися ігровим світом, бігаючи та ухиляючись, перекочуючись; після перекочування лисиця може бігти швидше, доки не зупиниться. Ізометрична точка зору приховує численні шляхи та секрети[1]. Гравець може вільно досліджувати ігровий світ і немає ніякого обов'язкового шляху, яким він повинен слідувати; хоча багато зон вимагають певних дій або предметів для нормального входу, що створює загальний порядок у грі, для більшості з них існують альтернативні способи входу[2].

В інтерфейсі є лічильники здоров'я, витривалості та магії лиса. Такі дії, як перекидання, обмежені використанням витривалості, яка поповнюється через кілька секунд[3]. По всьому ігровому світу розкидані скрині, які містять предмети, зброю або монети, які гравець може збирати[4]. Предмети також можна придбати за монети у примарних торговців, яких можна знайти на кількох прихованих стежках. Деякі предмети, такі як зілля, відновлюють здоров'я, витривалість або магію лиса. Інші предмети можна використовувати за монети, щоб збільшити максимальний рівень здоров'я, витривалості або магії лиса[5]. Tunic не має рівнів складності, але має опції в меню доступності, щоб лисиця не могла втратити витривалість або здоров'я[3].

Зброя може мати різні ефекти: палицею або мечем можна замахнутися на ворогів, щоб завдати їм шкоди, щитом можна блокувати атаки коштом витривалості, а магічна зброя може використовувати магію для стрільби снарядами, уповільнення часу або схоплення ворогів батогом. Бомби можна використовувати, щоб викликати вибухи або спалахи вогню, які можуть підпалити ворогів або лисицю. Вороги переслідуватимуть і атакуватимуть лисицю, коли побачать її, і помруть, якщо отримають достатньо пошкоджень, даючи гравцеві монети. Гравець може вибрати певних ворогів, щоб автоматично спрямовувати їхні атаки; це також зміщує камеру, яка може виявити приховані проходи або об'єкти[5]. Якщо гравець помирає, він утрачає частину своїх монет, а замість персонажа залишається дух, який можна повернути до життя в наступному проходженні[3]. Наприкінці деяких зон знаходиться унікальний ворог-бос, якого, на відміну від звичайних ворогів, потрібно перемогти, щоб просунутися далі[4].

По всьому ігровому світу розташовані святилища з великою статуєю лисиці; стояння на колінах перед цими святинями відновлює здоров'я і магію лисиці, а також оживляє всіх переможених ворогів[3]. У деяких місцях також є механізм телепорту у вигляді золотої платформи, який дозволяє лисиці потрапити у примарне царство, звідки вона може вийти через іншу золоту платформу у світі[6].

Також по всьому ігровому світу присутні сторінки посібника з гри, який не існує поза грою. Коли гравець збирає елементи сторінки, сторінки додаються до посібника в інтерфейсі гри, до якого гравець може звернутися в будь-який час. Як і ігровий текст, більша частина посібника написана штучною мовою, і гравець не стикається зі сторінками в певному порядку. Малюнки, карти, схеми та рукописні нотатки на сторінках посібника дають гравцеві підказки про те, як працює гра і куди рухатися далі, наприклад, зображення лисиці, яка приносить предмети до святині, хоча в іншому випадку немає жодних вказівок на те, що її можна використовувати в такий спосіб[3].

Огляди

[ред. | ред. код]

Критики були «загалом прихильні» до гри, згідно з агрегатором оглядів Metacritic; вона увійшла до 30 найкращих ігор року за сукупною оцінкою для ПК, Xbox Series X/S та PlayStation 5, а також стала восьмою за рейтингом грою року для Nintendo Switch[7][8][9][10]. Ігровий процес отримав високу оцінку, хоча деякі аспекти були сприйняті неоднозначно. Численні рецензенти описували бої як складні, але такі, що приносять задоволення; Jeuxvideo.com дійшли висновку, що розробники намагалися зробити гру достатньо складною, щоб гравець відчував себе небажаним у цьому світі[3][4][5][11][12]. Виданням PC Gamer та IGN також сподобалися битви з босами, причому PC Gamer вважає їх навіть кращими за решту боїв, хоча Ґродт з Game Informer та Брендан Колдвелл з Rock, Paper, Shotgun вважають, що вони занадто складні порівняно з рештою гри[4][5][13][14]. Game Informer, однак, разом з оглядачами GameSpot та Jeuxvideo, привітав опції доступності, що полегшують бойові дії, оскільки вони дозволяють гравцям продовжувати досліджувати гру, не обмежуючись боєм[3][4][11]. Рецензенти загалом описували гру як суміш між ігровим процесом ігор Zelda та Souls або як данину поваги цим іграм[4][12][13][15].

Нагороди

[ред. | ред. код]

Tunic отримала нагороду за видатні досягнення в незалежній грі на 26-й щорічній церемонії нагородження D.I.C.E. Awards, а також нагороди за художні досягнення та дебютну гру на 19-й церемонії вручення нагород Британської академії ігор[16][17]. Крім того, гру було номіновано в кількох інших категоріях на цих преміях, а також на інших преміях, таких як The Game Awards 2022, Golden Joystick Awards, 23-а церемонія Game Developers Choice Awards та Фестиваль незалежних ігор[18][19][20][21].

Нагороди та номінації
Нагорода Категорія Результат Примітки
2022 Golden Joystick Awards Найкраща інді-гра Номінація [18][22]
The Game Awards 2022 Найкраща незалежна гра Номінація [19]
Найкраща гра в жанрі пригодницького бойовика Номінація
Найкраща нова інді-гра Номінація
26-а щорічна D.I.C.E. Awards Видатні досягнення у створенні гри Номінація [16]
Видатні досягнення в дизайні гри Номінація
Видатні досягнення у створенні незалежної гри Перемога
Пригодницька гра року Номінація
23-я Game Developers Choice Awards Гра року Номінація [20][23]
Найкраща візуальна складова гри Почесна відзнака
Найкращий дизайн Номінація
Найкращий дебют Номінація
Найкращий звуковий супровід Почесна відзнака
Фестиваль незалежних ігор Велика премія Шеймаса МакНеллі Номінація [21]
Майстерність у створенні візуальної складової Номінація
Майстерність у створенні звукового супроводу Номінація
19-а нагорода Британської академії ігор Художнє досягнення Перемога [17]
Звукове досягнення Номінація
Нова гра Перемога
Ігровий дизайн Номінація
Музика Номінація

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Carpenter, Nicole (16 березня 2022). Tunic: an illustrated review. Polygon (англ.). Vox Media. Архів оригіналу за 13 липня 2022. Процитовано 17 березня 2022.
  2. ↑ Green, Holly (15 березня 2022). Designing content for "no one" to create Tunic's vibrant and charming world. Game Developer (англ.). Informa. Архів оригіналу за 25 березня 2023. Процитовано 25 березня 2023.
  3. ↑ а б в г д е ж Wakeling, Richard (16 березня 2022). Tunic Review - Fox Die. GameSpot (англ.). Fandom. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 16 березня 2022.
  4. ↑ а б в г д е Grodt, Jill (16 березня 2022). Tunic Review - A Dyed-In-The-Wool Treasure. Game Informer (англ.). GameStop. Архів оригіналу за 18 березня 2022. Процитовано 16 березня 2022.
  5. ↑ а б в г Coyle, Anne-Marie (29 березня 2022). Tunic Review. PC Gamer (англ.). Future. Архів оригіналу за 30 березня 2023. Процитовано 30 березня 2023.
  6. ↑ Russo, Jamie (19 грудня 2022). Tunic: How to Fast Travel (All Locations). Screen Rant (англ.). Valnet. Архів оригіналу за 30 березня 2023. Процитовано 30 березня 2023.
  7. ↑ Tunic for Switch Reviews. Metacritic (англ.). Архів оригіналу за 15 листопада 2022. Процитовано 14 листопада 2022.
  8. ↑ Tunic for PC Reviews. Metacritic (англ.). Архів оригіналу за 14 квітня 2022. Процитовано 16 березня 2022.
  9. ↑ Tunic for PlayStation 5 Reviews. Metacritic (англ.). Архів оригіналу за 11 жовтня 2022. Процитовано 14 листопада 2022.
  10. ↑ Tunic for Xbox Series X Reviews. Metacritic (англ.). Архів оригіналу за 14 квітня 2022. Процитовано 16 березня 2022.
  11. ↑ а б Indee (16 березня 2022). Tunic : Entre Zelda et Dark Souls, une incroyable révélation !. Jeuxvideo.com (фр.). Webedia. Архів оригіналу за 27 січня 2023. Процитовано 5 квітня 2023. [Tunic: Between Zelda and Dark Souls, an incredible revelation!]
  12. ↑ а б Donlan, Christian (16 березня 2022). Tunic review - it's a marvel. Eurogamer (англ.). Gamer Network. Архів оригіналу за 17 березня 2022. Процитовано 16 березня 2022.
  13. ↑ а б McCaffrey, Ryan (16 березня 2022). Tunic Review. IGN (англ.). Ziff Davis. Архів оригіналу за 10 квітня 2022. Процитовано 16 березня 2022.
  14. ↑ Caldwell, Brendan (16 березня 2022). Tunic review: a cunning Zelda homage with a touch of Souls. Rock, Paper, Shotgun (англ.). Gamer Network. Архів оригіналу за 17 березня 2022. Процитовано 17 березня 2022.
  15. ↑ Handley, Zoe (16 березня 2022). Review: Tunic. Destructoid (англ.). Gamurs. Архів оригіналу за 19 березня 2022. Процитовано 16 березня 2022.
  16. ↑ а б Bankhurst, Adam (23 лютого 2023). DICE Awards 2023 Winners: The Full List. IGN (англ.). Ziff Davis. Архів оригіналу за 23 лютого 2023. Процитовано 23 лютого 2023.
  17. ↑ а б Games in 2023. Британська академія телебачення та кіномистецтва (англ.). 30 березня 2023. Архів оригіналу за 30 березня 2023. Процитовано 30 березня 2023.
  18. ↑ а б Jones, Ali (20 жовтня 2022). Time is running out to cast your vote in the Golden Joystick Awards 2022. GamesRadar+ (англ.). Future. Архів оригіналу за 26 жовтня 2022. Процитовано 11 листопада 2022.
  19. ↑ а б Romano, Sal (14 листопада 2022). The Game Awards 2022 nominees announced. Gematsu (англ.). Архів оригіналу за 15 листопада 2022. Процитовано 14 листопада 2022.
  20. ↑ а б Mejia, Ozzia (26 січня 2023). Elden Ring & Stray lead Game Developers Choice Awards 2023 nominees. Shacknews (англ.). Gamerhub. Архів оригіналу за 26 січня 2023. Процитовано 26 січня 2023.
  21. ↑ а б Castle, Katharine (23 березня 2023). Betrayal At Club Low wins IGF Grand Prize. Rock Paper Shotgun (англ.). Gamer Network. Архів оригіналу за 26 березня 2023. Процитовано 28 березня 2023.
  22. ↑ Loveridge, Sam (22 листопада 2022). Here are all the Golden Joystick Awards 2022 winners. GamesRadar+ (англ.). Future. Архів оригіналу за 25 листопада 2022. Процитовано 25 листопада 2022.
  23. ↑ Elderkin, Beth (22 березня 2023). 'Elden Ring' Wins Game Of The Year At The 2023 Game Developers Choice Awards. Game Developers Conference (англ.). Архів оригіналу за 22 березня 2023. Процитовано 22 березня 2023.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Tunic&oldid=39321337