USS Chicago (1885)
| «Чикаго» | ||
|---|---|---|
| USS Chicago (1885) | ||
._Port_bow,_1891_-_NARA_-_512893.jpg) | ||
| Американський бронепалубний крейсер «Чикаго». 1891 | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | бронепалубний крейсер | |
| Держава прапора |  Сполучені Штати Америки
| |
| Належність |  Військово-морські сили США
| |
| Порт приписки | Бостон, Філадельфія, Нью-Лондон | |
| На честь | перший американський бойовий корабель ім'я «Чикаго»[Прим. 1] | |
| Корабельня |  Delaware River Iron Ship Building and Engine Works, Честер
| |
| Первинна вартість | $889000 | |
| Замовлено | 3 березня 1883 | |
| Закладено | 29 грудня 1883 | |
| Спущено на воду | 5 грудня 1885 | |
| Введено в експлуатацію | 17 квітня 1889 | |
| На службі | 1889-1923 | |
| Перейменований | 16 липня 1928 року на «Олтон» | |
| Виведений зі складу флоту | 30 вересня 1923 | |
| Статус | 15 травня 1936 року проданий на брухт | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | 4572 тонни | |
| Довжина | 104,29 м | |
| Ширина | 14,71 м | |
| Осадка | 5,8 м | |
| Бронювання | Палуба: 38 мм Башти головного калібру: 100 мм Бойова рубка: 76 мм | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | парові машини подвійного розширення балансирного типу з двома вертикальними циліндрами, вугільні котли | |
| Швидкість | 14 вузлів | |
| Екіпаж | 401 особа | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 4 (4 × 1) × 203-мм гармати 8"/30 8 (8 × 1) × 150-мм гармат 6"/30 2 (2 × 1) × 130-мм гармати 5"/30 6 × 57-мм гармат QF 6-pounder Hotchkiss 4 × 47-мм гармат QF 3-pounder Hotchkiss 2 × 37-мм гармати QF 1-pounder 2 × кулемети Гатлінга .45-70 | |
«Чикаго» (англ. USS Chicago (1885) — американський бронепалубний крейсер, що належав до типу так званих кораблів «еволюційної ескадри»[en] ВМС США. Найбільший з перших трьох, дозволених Конгресом для будівництва «нового флоту», і один з перших чотирьох сталевих кораблів ВМС США. Перший з бойових кораблів, названих на честь міста Чикаго.
«Чикаго» був закладений 29 грудня 1883 року на верфі компанії Delaware River Iron Ship Building and Engine Works у Честері, штат Пенсільванія. 5 грудня 1885 року був спущений на воду і 17 квітня 1889 року введений в експлуатацію до складу ВМС США.
7 грудня 1889 року «Чикаго» вийшов з Бостона в Лісабон, куди прибув 21 грудня. До 31 травня 1890 року крейсер служив у європейських і середземноморських водах як флагман «еволюційної ескадри», коли він відплив із Фуншала, щоб зайти в порти Бразилії та Вест-Індії, а 29 липня повернувся до Нью-Йорка.
«Чикаго» діяв уздовж східного узбережжя Північної та Південної Америки та в Карибському басейні як флагман «еволюційної ескадри», а до 1893 року як флагман Північноатлантичної ескадри. Після участі в Міжнародному військово-морському огляді на Гемптон-Роудс у квітні, 18 червня 1893 року він вирушив з Нью-Йорка в похід до Європи та Середземного моря. У цей період кораблем командував Альфред Меген, який уже прославився як морський стратег. 20 березня 1895 року «Чикаго» повернувся до Нью-Йорка і 1 травня був виведений з експлуатації.
1 грудня 1898 року корабель знову був введений в експлуатацію, здійснив короткий круїз у Карибському морі перед тим, як відплисти до Європейської станції 18 квітня. 27 вересня він повернувся до Нью-Йорка. 25 листопада «Чикаго» відплив із Нью-Йорка в подовжений похід як флагман Південноатлантичної станції, діючи до липня 1901 року, потім як флагман Європейської станції. З ескадрою крейсер курсував у північноєвропейських, середземноморських і карибських водах до 1 серпня 1903 року, коли перейшов до Ойстер-Бей, Нью-Йорк.
У 1906 році «Чикаго» зіграв ключову роль в евакуації Сан-Франциско під час тамтешнього землетрусу 1906 року. Прибувши з Сан-Дієго о 6 годині вечора 19 квітня, радіо «Чикаго» дозволило керівництву міста спілкуватися із зовнішнім світом, оскільки телефонні та телеграфні лінії були зруйновані. Група з двох офіцерів і шістнадцяти матросів з «Чикаго» керувала евакуацією водою. Перевезення 20 000 біженців до Тібурона в окрузі Марін на цьому кораблі та численних інших судах, як кажуть, було безпрецедентним і неперевершеним аж до Дюнкерської евакуації в 1940 році.
6 квітня 1917 року у Філадельфії корабель повернуто до бойового складу ВМС флагманом підводних сил Атлантичного флоту. 10 липня 1919 року залишив Нью-Йорк і очолив 2-й крейсерський дивізіон на Тихому океані. 17 липня 1920 року йому присвоєно позначення CA-14.
У 1921 році «Чикаго» перекласифіковано, присвоєно позначення CL-14. З грудня 1919 по вересень 1923 року крейсер служив у 14-му дивізіоні підводних човнів та був тендером підводних човнів на ВМБ Перл-Гарбор.
30 вересня 1923 року виведений зі складу сил флоту. До 1935 року використовувався як плавуча казарма. 16 липня 1928 року перейменований на «Олтон», позначення IX-5. 15 травня 1936 року продано на металобрухт. У липні 1936 року «Олтон» затонув у Тихому океані, при буксируванні з Гонолулу в Сан-Франциско.
- USS Relief (1896)
- HMS Prince of Wales (1860)
- SMS Victoria Louise
- Олег (бронепалубний крейсер)
- ARA Nueve de Julio (1893)
- Almirante Tamandaré (1890)
- Бронепалубні крейсери типу «Пантера»
- Виноски
- Джерела
- USS Chicago (1889—1935)(англ.)
- USS CHICAGO (Protected Cruiser)/(CA 14)/(CL 14)/ALTON (IX 5)(англ.)
- U.S.S. Chicago (1885)(англ.)
- Rentfrow, James C. Home Squadron: The U.S. Navy on the North Atlantic Station. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press, 2014. ISBN 1-61251-447-2 OCLC 865711810
- Taylor, Michael J.H. (1990). Jane's Fighting Ships of World War I. Studio. ISBN 1-85170-378-0.
