USS Shad (SS-235)

«Шед»
USS Shad (SS-235)
Американський ПЧ «Шед» спускають на воду на Портсмутській військово-морській верфі. 15 квітня 1942
Верф	Portsmouth Naval Shipyard, Кіттері
Під прапором	США
Належність	ВМС США
Порт приписки	Росайт, Перл-Гарбор
Замовлення	28 червня 1940
Закладений	20 жовтня 1941
Спуск на воду	15 квітня 1942
Введений до складу флоту	12 червня 1942
Виведений зі складу флоту	1 квітня 1960
На службі	1942—1960
Сучасний статус	11 липня 1960 року проданий на брухт
Бойовий досвід	Друга світова війна Битва за Атлантику Тихоокеанський ТВД
Нагороди	6 бойових зірок
Проєкт
Тип ПЧ	дизель-електричний торпедний ДПЧ
Розробник проєкту	Electric Boat
Основні характеристики
Швидкість (надводна)	21 вузол (39 км/год)
Швидкість (підводна)	9 вузлів (17 км/год)
Робоча глибина занурення	60 м
Гранична глибина занурення	91 м
Дальність плавання	11 000 миль (20 000 км) на швидкості 10 вузлів (18,6 км/год) (надводна)
Автономність плавання	48 годин на швидкості 2 вузли (3,7 км/год)
Екіпаж	83 офіцери та матроси
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ)	95,02 м
Ширина корпусу найб.	8,31 м
Середня осадка (по КВЛ)	5,2 м
Водотоннажність надводна	1 510 т
Силова установка
дизель-електрична; 4 × головні дизельних двигуни Fairbanks-Morse Model 38D8-1⁄8 2 × 126-секційні хімічних батареї типу Sargo 4 × високошвидкісні електродвигуни Elliott з редукторами
Гвинти	2
Потужність	2 740-5400 к.с.
Озброєння
Артилерія	1 × 76-мм палубна гармата / 50 калібрів
Торпедно- мінне озброєння	10 × 533-мм торпедних апаратів 16 торпед 2 × 1016-мм мінних загороджувачі (60 мін)
ППО	1 × 40-мм зенітна гармата Bofors L60 1 × 20-мм автоматична зенітна гармата «Ерлікон»

Історія служби
Командувачі	T/Lt.Cdr. Edgar John MacGregor T/Lt.Cdr. Lawrence Virginius Julihn T/Lt.Cdr. Donald Leigh Mehlop
Операції	11 походів
Перемоги	2 судна і 1 військовий корабель потоплені, 2 військових кораблі та два судна пошкоджені

«Шед» (англ. USS Shad (SS-235) — американський підводний човен типу «Гато», що перебував у складі військово-морських сил США у роки Другої світової війни.

Історія створення

«Шед» був закладений 20 жовтня 1941 року на верфі компанії Portsmouth Naval Shipyard у Кіттері, штат Мен. 15 квітня 1942 року він був спущений на воду, а 12 червня 1942 року увійшов до складу ВМС США.

Історія служби

Після завершення випробувань біля узбережжя Нової Англії «Шед» у складі 50-ї ескадри підводних човнів (SubRon 50) вийшов у спеціальний патруль до точки біля узбережжя Мехдії, Французьке Марокко, щоб провести розвідку в рамках підготовки до операції «Смолоскип», висадки морського десанту союзників у Північній Африці. Після виконання визначеного завдання корабель відплив до Росайта, Шотландія, для ремонту та завершення навчання.

Другий бойовий похід «Шеда» пройшов у Біскайській затоці та іспанських прибережних водах разом з іншими підрозділами SubRon 50 під британським командуванням. Хоча більшість суден, які він помітив, були нейтральними іспанськими кораблями, підводний човен потопив ворожий траулер, баржу та серйозно пошкодив ескортний міноносець, перш ніж 12 лютого 1943 року повернувся до Росайта для ремонту.

7 березня, після завершення переобладнання, «Шед» вирушив з Шотландії у свій третій бойовий похід, знову прямуючи до Біскайської затоки. Під час цієї місії, 1 квітня він пошкодив проривач блокади «П'єтро Орсеоло», перш ніж повернутися до Шотландії 12 квітня.

Четверте патрулювання «Шеда», що пройшло в норвезьких водах, і п'яте військове патрулювання, проведене на шляху назад до Сполучених Штатів, пройшли без подій.

Після ремонту та модернізації в Нью-Лондоні, човен перевели на Тихоокеанський театр війни. 28 вересня 1943 року він вийшов у складі першої американської «вовчої зграї» човнів, що складалася з «Шеда», «Церо» і «Грейбека», у шостий бойовий похід до берегів Японії.

12 серпня 1944 року він вийшов у сьомий бойовий похід у водах навколо Японських островів. 19 вересня «Шед» торпедував і потопив ескортний корабель (фрегат) «Іосіма» і, як і очікувалося, був змушений витримати тривалу атаку глибинними бомбами. 22 вересня «Шед» ледве уникнув знищення, обійшовши дві торпеди, ймовірно, випущені ворожим підводним човном.

Восьмий бойовий похід Шед провів у складі скоординованої атакуючої групи з «Редфішем» і «Трешером» у районі північно-східного узбережжя Формози та в Східно-Китайському морі. За винятком кількох несуттєвих контактів з малими ворожими суднами, патрулювання пройшло без ускладнень, і 5 січня 1945 року підводний човен повернувся в Перл-Гарбор.

12 лютого човен діяв разом з човнами «Пето» і «Трешером» у «вовчій зграї», патрулюючи Лусонську протоку.

Під час свого десятого військового патрулювання «Шед» діяв як частина ще однієї скоординованої атакуючої групи з «Балао», «Драконетом» і «Спайкфішом», цього разу в Жовтому та Східно-Китайському морях. У ніч на 17 травня субмарина вийшов на велике вантажне судно з двома ескортними кораблями. «Шед» випустив три торпеди і швидко вийшов із зони ураження. Одна торпеда влучила у ніс вантажного судна «Чосан Мару», повністю розірвавши його носову частину, і судно швидко пішло на дно. Конвоїри кинулися в погоню, але «Шед» втік і відновив патрулювання.

Див. також

• U-735
• I-351
• Argo (1936)
• Calypso (Q126)
• HMS Olympus (N35)
• Щ-123
• HNLMS O 9

Примітки

Виноски

Джерела

Посилання

• Shad (SS-235). на uboat.net. (англ.)
• Shad (SS-235). на navsource.org. (англ.)
• USS SHAD SS 235
• Shad II (SS-235)

Література

• Friedman, Norman (1995). U.S. Submarines Through 1945: An Illustrated Design History. Annapolis, Maryland: United States Naval Institute. pp. 285—304. ISBN 1-55750-263-3.
• Lenton, H. T. American Submarines (Navies of the Second World War) (Doubleday, 1973), ISBN 0-38504-761-4
• Bauer, K. Jack; Roberts, Stephen S. (1991). Register of Ships of the U.S. Navy, 1775—1990: Major Combatants. Westport, Connecticut: Greenwood Press. pp. 270—280. ISBN 978-0-313-26202-9. OCLC 24010356.