Перейти до вмісту

Un po' artista un po' no (телепередача)

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
«Un po' artista un po' no»
Жанрмузична, вар'єте
КраїнаІталія Італія
МоваІталійська мова
Ориг. мережаRai 1
Ориг. трансляція1981
Тривалість77 хвилин
Кінокомпаніятелерадіокомпанія RAI
Місце фільм.Мілан
Творча команда
ІдеяАдріано Челентано
Технічні дані
Українськомовна локалізація
Зовнішні відеофайли
Фрагмент передачі з піснею
«Non Se Ne Parla Nemmeno»
Фрагмент передачі з піснею
«Se non è amore»
Фрагмент передачі з піснею
«Un pò Artista Un pò no»
Фрагмент передачі з піснею
«L'artigiano»
Фрагмент передачі з піснею
«Deus»

Un po' artista un po' no (укр. «Трохи артист, трохи ні») — авторська музична телепередача-вар'єте італійського співака і кіноактора Адріано Челентано, що вийшла 1981 року.

Телепередача транслювалася на державному телеканалі Rai 1. Вона містила музичні вистави на зразок кліпів до пісень Адріано Челентано.[1] У зніманні брали участь акторки Орнелла Муті і Міллі Карлуччі. Назвою передачі послужили однойменні альбом і пісня Челентано 1980 року.

Протягом передачі Челентано виконав пісні «Non se ne parla nemmeno», «Se non è amore», «Un po' artista un po' no» — зі свого альбому «Un po' artista un po' no» 1980 року. І пісні з альбому «Deus» 1981 року — «Deus» і «L'artigiano». Крім нових на той час пісень, співак виконав і старі свої хіти«Prisencolinensinainciusol» (1972) і «Il ragazzo della via Gluck» (1966).[1]

У передачі були використані фрагменти з фільмів Челентано — комедії «Ось рука» (1980), де грала пісня «Get Ready» і мюзиклу «Юппі-Ду» (1975) з виконанням композиції «La passerella». Також передача містила інтерв'ю Челентано і Орнелли Муті.[1]

Творці передачі

[ред. | ред. код]
  • РежисерАдріано Челентано
  • Постановка — Адріано Челентано
  • Ведучі — Джанні Міна, Аньєзе Вільфредо, Міллі Карлуччі, Брунелла Ланаро
  • Оператори — Тоніно Маккоппі, Бенедетто Спампінато, Альдо К'яппін, Армандо Больцоні
  • Звукооператори — Массімо Лоффреді, Франко К'яппін, Паоло Васкон
  • Монтаж — Ріккардо Пінтус

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. а б в «Un po' artista un po' no». celentano.ru. Архів оригіналу за 21 листопада 2016. Процитовано 13 грудня 2016. [Архівовано 2016-11-21 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]