Ursus rossicus
| Ursus rossicus | |
|---|---|
| |
| Скелет, Зоологічний музей, Санкт-Петербург | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Хижі (Carnivora) |
| Родина: | Ведмедеві (Ursidae) |
| Рід: | Ведмідь (Ursus) |
| Вид: | U. rossicus
|
| Біноміальна назва | |
| Ursus rossicus Borissiak, 1930
| |
Ursus rossicus — викопний вид ведмедя, який мешкав у степових районах Північної Євразії і Сибіру протягом плейстоцену[1].
U. rossicus мав дуже широкий куполоподібний череп із крутим чолом. Його міцне тіло мало довгі стегна, масивні гомілки та поворотні лапи, що робило його схожим за структурою скелета на бурого ведмедя[2]. U. rossicus за розміром були порівняні з найбільшими сучасними ведмедями[3].
Зуби печерних ведмедів зношені більше, ніж у більшості сучасних видів ведмедів, що свідчить про дієту з міцних матеріалів. Проте бульби та інша груба їжа, які викликають характерне зношування зубів у сучасних бурих ведмедів, здається, не становили основної частини раціону печерних ведмедів на основі аналізу мікрозношування зубів[4].
Довгий час вважалося, що морфологічні особливості жувального апарату печерного ведмедя, включаючи втрату премолярів, вказують на те, що в їхньому раціоні спостерігається вищий ступінь рослиноїдності, ніж у євразійського бурого ведмедя (Ursus arctos arctos). Дійсно, винятково вегетаріанське харчування було встановлено на основі морфології зубів. Результати, отримані на стабільних ізотопах кісток печерного ведмедя, також вказують на переважно вегетаріанську дієту[5].
Печерні ведмеді останнього льодовикового періоду не мали звичайних двох-трьох премолярів, наявних в інших ведмедів; для компенсації останній моляр дуже подовжений з додатковими бугорками[6].
- ↑ Baryshnikov, G.; Foronova, I. (2001). Pleistocene small cave bear (Ursus rossicus) from the South Siberia, Russia (PDF). Cadernos Lab. Xeolóxico de Laxe. 26: 373—398. Архів оригіналу (PDF) за 8 березня 2021. Процитовано 18 травня 2022. [Архівовано 2021-03-08 у Wayback Machine.]
- ↑ Brown, Gary (1996). Great Bear Almanac. с. 340. ISBN 1-55821-474-7.
- ↑ Macdonald, David (1992). The Velvet Claw. New York: Parkwest. с. 256. ISBN 0-563-20844-9.
- ↑ Pinto Llona, A. C., Andrews, P. & Etxeberrı´a, P. 2005: Taphonomy and Palaeoecology of Cave Bears from the Quaternary of Cantabrian Spain. Fondacio´n de Asturias/Du Pont Ibe´rica/The Natural History Museum, Grafinsa, Oviedo.
- ↑ Bocherens, H. та ін. (2006). Bears and humans in Chauvet Cave (Vallon-Pont-d’Arc, Ardeche, France): Insights from stable isotopes and radiocarbon dating of bone collagen. Journal of Human Evolution. 50 (3): 370—376. doi:10.1016/j.jhevol.2005.12.002. PMID 16442587.
- ↑ Gli orsi spelèi delle Conturines/ Ursus Spelaeus. Altabadia.it. Retrieved on 2011-09-26.
|
Це незавершена стаття про викопних ссавців. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |