Ut queant laxis

«Ut queant laxis» — католицький гімн Івану Хрестителю, написаний латинською мовою. Традиційно приписується Павлу Диякону, лангобардському історику, який жив у VIII столітті. Автором мелодії гімну нині прийнято вважати Гвідо Аретинського (перша третина ХІ ст.). Перші склади кожного рядка першої строфи гімну (за типом акровіршу) послужили назвами ступенів звукоряду (нот). У традиційній католицькій літургії (див. григоріанський хорал) розспів «Ut queant laxis» приурочений до свята Різдва Івана Хрестителя.

Коротка характеристика

Особливість гімну така, що кожен рядок першої строфи виконується на ступінь вище попередньої. В XI столітті Гвідо Аретинський придумав систему сольмізації, в якій встановив збережені до наших днів складові назви ступенів звукоряду: ут (згодом замінена на до), ре, мі, фа, соль, ля. Спочатку, назв було шість, оскільки Гвідо використовував гексахорд. Склад сі був доданий в XVIII столітті за першими літерами слів Sancte Ioannes. Оскільки закритий склад ут незручно виконувати, в XVII столітті Джованні Баттіста Доні запропонував замінити його на до в честь Господа (лат. Dominus). Він же запропонував сьому сходинку позначати складом бі.

Текст

Перша строфа:

Ut queant laxis

resonare fibris,

Mira gestorum

famuli tuorum,

Solve polluti

labii reatum,

Sancte Iohannes.

Переклад

Запис мелодії квадратною нотацією

Запис мелодії у сучасній нотації

Щоб слуги твої

голосами своїми

змогли оспівати

дивні діяння твої,

очисти гріх

з наших зганьблених вуст,

о, Святий Іоанн.

Література

• Chailley J. Ut queant laxis et les origines de la gamme // Acta musicologica 56 (1984), p.48-69.
• Лебедев С.Н. Послание Гвидо: знакомый текст о незнакомом распеве // Научный вестник Московской консерватории, 2015, № 1, с.23-47 (русский перевод «Послания» с комментариями).

Посилання

• стаття [Архівовано 24 липня 2015 у Wayback Machine.] в Choral Public Domain Library (англ.)(англ.)
• стаття в Католицькій Енциклопедії [Архівовано 7 березня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)(англ.)