Utricularia jaramacaru
| Utricularia jaramacaru | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Губоцвіті (Lamiales) |
| Родина: | Пухирникові (Lentibulariaceae) |
| Рід: | Пухирник (Utricularia) |
| Підрід: | Utricularia subg. Utricularia |
| Секція: | Utricularia sect. Setiscapella |
| Вид: | U. jaramacaru
|
| Біноміальна назва | |
| Utricularia jaramacaru Gonella, Baleeiro & Andrino, 2020
| |
Utricularia jaramacaru — вид рослин із родини пухирникових (Lentibulariaceae).
Епітет «jaramacaru» є іменником у апозиції (тому він незмінний), що відноситься до річки Харамакару, де був відкритий новий вид. «Jaramacarú» походить від мови тупі «iamandakarú»[1].
Невеликий, ймовірно, однорічний, наземний вид. Ризоїди 2–4, від основи квітконосу, до 1 см завдовжки. Столони численні, капілярні, слаборозгалужені, завдовжки до 1 см (в наявному матеріалі), у діаметрі до 0.1 мм. Листки численні, біля основи квітконіжки і на столонах, пластинка вузьколінійна, проста, основа поступово звужується в коротку ніжку, верхівка від тупої до гострої, від зеленої до червонуватої, 2–6 × 0.2–0.5 мм. Пастки численні на столонах і листках, яйцеподібні, 0.1–0.2 мм завдовжки, рот збоку з двома дорсальними і дуже короткими зубчастими простими придатками. Суцвіття поодинокі, 60–130 мм заввишки. Квітки 4–13. Частки чашечки нерівні, голі, жилки непомітні, прості, не виходять до краю; верхня частка яйцювата, з верхівкою тупа, опукла, 0.9–1.1 мм завдовжки в час цвітіння, до 1.3 мм при плодах; нижня частка зворотно-яйцювата, з верхівкою від вирізаної до округлої, опукла, завдовжки з верхню частку в час цвітіння, при плодах до 1.7 мм. Віночок завдовжки 5 мм, нижня губа біла з блідо-жовтою плямою на піднебінні, шпора блідо-жовта, верхня губа блідо-жовта з червонуватими відмітками, ≈ 1.5 мм завдовжки; верхня губа довгаста з дволопатевою верхівкою; піднебіння запушене; шпора циліндрична, верхівка закруглена, приблизна рівна нижній губі, завдовжки 0.35–0.40 мм. Коробочка куляста, ≈ 1.2 мм в діаметрі. Насіння від зворотно-яйцюватого до кутасто-еліпсоїдного, 0.20–0.25 × 0.13–0.20 мм. Utricularia jaramacaru збирали з квітами в квітні, травні та червні[1].
Ендемік пн. Бразилії — Пара[2][3].
Поки що відомий лише з двох дуже близьких місць поблизу водоспаду Харамакару, у Кампус-ду-Арірамба, західна Пара, північна Бразилія. Вид зростає на білих піщаних ґрунтах з виходами пісковику, у рослинності кампінарани[1].
- ↑ а б в Gonella, P. M.; Barbosa-Silva, R. G.; Fleischmann, A. S.; Zappi, D. C.; Baleeiro, P. C.; Andrino, C. O. Hidden biodiversity of Amazonian white-sand ecosystems: two distinctive new species of Utricularia (Lentibulariaceae) from Pará, Brazil // PhytoKeys. — 2020. — Вип. 169. — № 2. — С. 75–98. — DOI:. (англ.)
- ↑ Utricularia jaramacaru. Plants of the World Online. Kew Science. Архів оригіналу за 12 березня 2022. Процитовано 12.03.2022. (англ.)
- ↑ Utricularia jaramacaru. Catalogue of Life. Процитовано 12.03.2022. (англ.)
|
Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |