Valkyrjen (1896)
 «Валкіріен» в Кілі, 1900 рік.
| |
| Проєкт | |
|---|---|
| Назва: | Ескадрений міноносець «Валкіріен» |
| Оператори: |
 Військово-морські сили Норвегії |
| Попередник: | відсутній |
| Наступник: | Ескадрені міноносці типу «Драуг» |
| У строю: | 1896–1920 |
| Заплановано: | 1 |
| Побудовано: | 1 |
| Віддано на брухт: | 1 |
| Основні характеристики | |
| Клас і тип: | Ескадрений міноносець |
| Водотоннажність: | 422 т |
| Довжина: | 59,5 м |
| Ширина: | 7,4 м |
| Осадка: | 2,6 м |
| Потужність: | з250 індикативних к.с. |
| Швидкість: | 23 вузли |
| Екіпаж: | 59 |
| Озброєння: |
|
«Валкіріен» був раннім ескадреним мінноносцем Королівського ВМС Норвегії, побудованим на верфі Шихау (F. Schichau) в Ельбінгу, на той час території Німеччини. Кошти на корабель зібрали жінки Норвегії, тож назву корабель отримав на їх честь . Прізвиськом корабля стало Damernes krigsskib («військовий корабель пань»).
Корабель мав невеликі розміри - водотонажність 422 тони. Водночас він був більший за британські та французькі есмінці першого покоління і лише трохи менший за перший американський.
Корабель пройшов перші морські випробування 11 травня 1896 року і був швидко прийнятий. Його завершили в Гортені, Норвегія, і доставлили на огляд міністру оборони в Крістіанії (Осло ) 17 травня 1896 року. Корабель був відкритий для публіки на два дні, перш ніж відплисти назад до Гортена.
У серпні 1920 року «Валкіріен» проводив навчання на західному узбережжі з основними кораблями Норвегії «Торденскьольд» та «Гаральд Хаарфагре». Після повернення до Бергена він був виключений зі складу флоту 27 вересня 1920 року. У 1922 році з «Валкіріен» зняли усі придатні для повторного використання матеріали, а потім продали на металобрухт у 1923 році[1][2]