Veronica alatavica
Вероніка алтавська | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Клада: | Айстериди (Asterids) |
Порядок: | Губоцвіті (Lamiales) |
Родина: | Подорожникові (Plantaginaceae) |
Рід: | Вероніка (Veronica) |
Вид: | Вероніка алтавська (V. alatavica)
|
Біноміальна назва | |
Veronica alatavica Popov, 1938
|
Вероніка алатавська[1] (Veronica alatavica) — багаторічна трав'яниста рослина, вид роду Вероніка (Veronica) родини Подорожникових (Plantaginaceae).
Кореневище гіллясте, потужне, дерев'янисте.
Стебла висотою 30-50 см, здебільшого численні, прямі, циліндричні, прості або дуже рідко гіллясті.
Листки довжиною 3-5 см, шириною 0,8-2 см, довгасто-ланцетні або довгасті, клиноподібно звужені до основи, на верхівці гострі або загострені, на черешках, довжиною близько 0,5 мм, по краю зубчаті або пилчасті, вгорі зменшені. У пазухах листків розвиваються укорочені пагони з кількома дрібними листям.
Суцвіття — колосоподібна, подовжена китиця, довжиною 4-15 см, густа і циліндрична, переважно проста і кінцева; іноді в пазухах верхніх листків розвинені бічні китиці, які разом з кінцевою утворюють майже китицеподібне суцвіття, біля основи китиця іноді переривчаста.
Тянь-Шань: Алатау, окремі місцезнаходження в Кунгей-Алатау і Терськей-Алатау. Ендемік, а також палеоендемік гір Середньої Азії.
Зростає на луках і щебенистих схилах в субальпійському поясі, на висотах 2500–2600 м над рівнем моря.
Згідно систематики, наведеній на сайті «The Plant List»[2] Veronica alatavica Popov є синонімом Pseudolysimachion alatavicum (Popov) Holub.
- ↑ Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
- ↑ Veronica alatavica на сайті «The Plant List» (англ.)
- Флора СССР. В 30-ти томах / Начато при руководстве и под главной редакцией акад. В. Л. Комарова; Ред. тома Б. К. Шишкин и Е. Г. Бобров. — М.—Л.: Изд-во АН СССР, 1955. — Т. XXII. — С. 385–386. — 861 с. — 3000 экз.
Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |