Перейти до вмісту

Vogue Australia

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Vogue Australia
Країна видання Австралія
Періодичність виходу Щомісяця
Мова Англійська
Адреса редакції Сідней
Головний редактор Крістін Сентенера
Редактор

Едвіна МакКанн (2012-2023) Кірсті Клементс (1999-2012) Джульєтта Ешуорт (1998-1999) Маріон Г'юм (1997-1998) Ненсі Пілчер (1989-1997) Джун МакКаллум (1976-1989) Єва Гарман (1971-1976) Шейла Скоттер (1962-1971)

Розмарі Купер (1959-1962)
Власник Condé Nast
Видавець Condé Nast Publications News Corp
Засновано 1959
Доступ vogue.com.au
vogue.com.au​(англ.)

Vogue Australia — австралійське видання журналу Vogue.[1] Vogue Australia став 4-м виданням Vogue у 1959 році після Vogue, British Vogue та Vogue Paris.[2] До того, як стати окремим виданням, австралійське видання було додатком до британського Vogue з 1952 року.[3][4] Австралійський Vogue періодично має додатки: Vogue Business Australia, Vogue Man Australia та Vogue Fashion Week Australia. В Австралії Vogue Living вперше вийшов у 1967 році[5]. У грудні 2019 року Vogue Australia відсвяткував свій 60-й ювілейний випуск разом з Едвардом Еннінфулом та британським Vogue[6].

Особливості

[ред. | ред. код]

Представництво корінного населення Австралії

[ред. | ред. код]

Елейн Джордж стала першою австралійською моделлю корінної національності, яка з'явилася на обкладинці будь-якого видання Vogue у вересні 1993 р.[7][8][9][10] Щодо своєї історичної обкладинки Джордж заявила: «Я хотіла переконатися, що представляю свій народ найкращим чином […] це було схоже на те, що я взяла всю Австралію у подорож. У мене була можливість звільнити місце для наступної молодої моделі-аборигена»[11]. У червні 2010 року, через 17 років після Джордж, модель дангутті Саманта Гарріс стала другою корінною австралійською моделлю, яка з'явилася на обкладинці Vogue Australia[12] За нею вийшла обкладинка моделі авабакал Чарлі Фрейзерс у квітні 2018 року.[13].

Vogue Австралія представляє роботи художників та дизайнерів корінного народу. У ювілейному 60-му випуску в грудні 2019 року з'явилися, серед інших, модель йолнгу Мамініджама (Магнолія) Маймуру та художниця Мері Кларк[14].

На тему «надії» для обкладинки у вересні 2020 року, під час пандемії COVID-19 в Австралії, Vogue Australia співпрацював з Національною галереєю Австралії, щоб доручити художниці Бетті Маффлер, жінці з племені ангу Пітджант'ятжара і нгангкай (духовний цілитель) з віддаленої Південної Австралії, принести надію і зцілення своєю роботою "Ngangkari Ngura" (Країна зцілення).[15] Про обкладинку Маффлер сказала: «Через мої картини ви можете побачити мою роботу Ngangkari: нагляд за людьми, а також нагляд за Країною. Мою країну. Це місце дуже важливе — ми всі повинні піклуватися один про одного і поважати наш дім»[16].

Ініціатива «Здорове тіло»

[ред. | ред. код]

У травні 2013 року виповнилася перша річниця ініціативи «Здорове тіло», яку підписали міжнародні редактори журналу, — ініціатива, яка є зобов'язанням редакторів просувати позитивний образ тіла на сторінках численних видань Vogue. пояснила редакторка австралійського Vogue Едвіна МакКанн (Edwina McCann): У журналі ми відходимо від дуже молодих, дуже худих дівчат. Через рік після цього ми запитуємо себе, що Vogue може зробити з цим? І такий номер, як цей [червневий номер 2013 року] — це те, що ми можемо зробити. Якби я знав, що дівчина захворіла під час фотосесії, я б не дозволив цьому зніманню відбутися, або якби у дівчини був розлад харчової поведінки, я б не знімав її"[17].

Випуск австралійського видання за червень 2013 року називався Vogue Australia: «The Body Issue» і містив статті про фізичні вправи та харчування, а також різноманітний спектр моделей. Австралійська модель plus-size Робін Лоулі з Нью-Йорка, яка раніше з'являлася на обкладинці Vogue Italia, також знялася в купальниках для червневого випуску[18].

Джонатан Ньюхаус, голова Condé Nast International, заявив, що «редактори Vogue в усьому світі хочуть, щоб журнали відображали їхню прихильність до здоров'я моделей, які з'являються на сторінках, і добробуту їхніх читачів». Олександра Шульман, один з редакторів журналу, прокоментувала ініціативу, заявивши: «Як один з найпотужніших голосів модної індустрії, Vogue має унікальну можливість брати участь у розв'язанні актуальних питань, де ми відчуваємо, що можемо змінити ситуацію на краще»[19].

Література

[ред. | ред. код]
  1. https://vogue.ua/
  2. Clements, K. (2013). The Vogue Factor. Велика Британія: Guardian Faber Publishing.
  3. Clements, K. (2014). The Vogue Factor: The Inside Story of Fashion's Most Illustrious Magazine. Сполучені Штати Америки: Chronicle Books.
  4. In Vogue: 50 Years of Australian Style. (2009). Австралія: HarperCollins.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Vogue Australia.
  2. ↑ Condé Nast. www.condenast.com. Процитовано 31 травня 2023.
  3. ↑ Figshare - Vogue Australia.
  4. ↑ Anisimova, Ms Anna. Vogue Australia Index. Research Data Australia (англ.). Процитовано 31 травня 2023.
  5. ↑ Condé Nast. www.condenast.com. Процитовано 31 травня 2023.
  6. ↑ Nast, Condé (12 грудня 2019). In Sydney, Edward Enninful Celebrates The Sixtieth Anniversary Of Vogue Australia. British Vogue (брит.). Процитовано 31 травня 2023.
  7. ↑ Aboriginal and Torres Strait Islanders: independence, art and politics. web.archive.org. 4 квітня 2017. Архів оригіналу за 4 квітня 2017. Процитовано 31 травня 2023.
  8. ↑ Hornery, Andrew (23 квітня 2010). Rebuilding after coming apart at the seams. Brisbane Times (англ.). Процитовано 31 травня 2023.
  9. ↑ Elaine George, Grant Good, Vogue Magazine September 1993 Cover Photo - Australia. FamousFix.com. Процитовано 31 травня 2023.
  10. ↑ Clements, Kirstie (16 квітня 2014). The inaugral Australian Indigenous Fashion Week was launched on Friday. Mamamia (en-AU) . Процитовано 31 травня 2023.
  11. ↑ Singer, Melissa (25 вересня 2020). Inside the 'risky' Vogue cover that made history. The Sydney Morning Herald (англ.). Процитовано 31 травня 2023.
  12. ↑ Samantha Harris to appear on the cover of Vogue Australia.
  13. ↑ Models Akiima, Charlee Fraser, Andreja Pejić and Fernanda Ly cover Vogue Australia’s April 2018 issue.
  14. ↑ Pejić, Andreja (20 серпня 2022). Foreword. The Anti-Capitalist Book of Fashion. Pluto Press. с. viii—xiii.
  15. ↑ Australia, National Gallery of (6 січня 2021). Betty Muffler: hope and healing. National Gallery of Australia (англ.). Процитовано 31 травня 2023.
  16. ↑ https://www.canberratimes.com.au/profile/443/amy-martin (14 вересня 2020). The artwork chosen by NGA and Vogue to inspire hope. The Canberra Times (en-AU) . Процитовано 31 травня 2023.
  17. ↑ theaustralian.
  18. ↑ [www.theaustralian.com.au theaustralian]. {{cite web}}: Перевірте схему |url= (довідка)
  19. ↑ Nast, Condé (3 травня 2012). The Health Initiative. British Vogue (брит.). Процитовано 31 травня 2023.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Vogue_Australia&oldid=41987604