WTA Swiss Open 1971, одиночний розряд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
WTA Swiss Open 1971, одиночний розряд
WTA Swiss Open 1971
ПереможецьФранція Франсуаза Дюрр
ФіналістАвстралія Леслі Гант
Рахунок фіналу6-3, 6-3
Дисципліни
одиночний розряд парний розряд
← 1970 · WTA Swiss Open · 1972 →
Докладніше: WTA Swiss Open 1971

В одиночному розряді тенісного турніру WTA Swiss Open 1971, який проходив в рамках серії міжнародних жіночих гран-прі 1971, Франсуаза Дюрр здобула титул, у фіналі перемігши Леслі Гант 6-3, 6-3.

Сіяні гравчині

[ред. | ред. код]
  1. Франція Франсуаза Дюрр (Переможниця)
  2. Австралія Леслі Гант (фінал)
  1. США Лінда Туеро (1-ше коло)
  2. США Крісті Піджон (1-ше коло)

Основна сітка

[ред. | ред. код]

Легенда

[ред. код]
  • Alt = Заміна
  • SE = Виняток
  • PR = Захищений рейтинг
  • w/o = Без гри
  • r = Зняття
  • d = Присуджено перемогу
1-ше коло   Чвертьфінали   Півфінали   Фінал
2  Австралія Леслі Гант 4 6 6  
 Колумбія Ісабель Фернандес 6 2 2     2  Австралія Леслі Гант 7 6  
 Уругвай Ф Бонічеллі 6 6    Уругвай Ф Бонічеллі 5 1  
 Південно-Африканський Союз Бренда Кірк 3 1       2  Австралія Леслі Гант 6 6  
 Чехословаччина Алена Палмева 3 6 6        Чехословаччина Алена Палмева 1 3  
4  США Крісті Піджон 6 4 4      Чехословаччина Алена Палмева 3 6 6
 Південно-Африканський Союз Лаура Россоув 6 6    Південно-Африканський Союз Лаура Россоув 6 0 4  
 Швейцарія Інгрід Садіон 1 1       2  Австралія Леслі Гант 3 3
 Нідерланди Марейке Схар 6 6       1  Франція Франсуаза Дюрр 6 6
 Нова Зеландія Мерілін Прайд 1 2      Нідерланди Марейке Схар 6 6  
 Швейцарія Сільвія Гублер w/o    Швейцарія Сільвія Гублер 1 3  
3  США Лінда Туеро        Нідерланди Марейке Схар 4 3
 Італія Леа Періколі 6 6       1  Франція Франсуаза Дюрр 6 6  
 Австралія Енн Філліпс-Мур 1 1      Італія Леа Періколі 3 1
1  Франція Франсуаза Дюрр w/o   1  Франція Франсуаза Дюрр 6 6  
 Італія Марія Назуеллі  

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Турнірна сітка. Архів оригіналу за 7 вересня 2015. Процитовано 6 лютого 2019.