We're an American Band — сьомий студійний альбом американської хард-рокового гурту Grand Funk Railroad. Альбом був реалізований на Capitol Records 15 червня 1973 і сертифікований на золото RIAA приблизно через місяць після випуску.[1] Два сингли були реалізовані з цього альбому. Перший синл, «We're an American Band», був реалізований в 2 липня 1973, а другий, «Walk Like a Man» — 29 жовтня 1973 року. Обидва сингли були озвучені ударником Доном Бревером (Don Brewer). У цьому випуску є додаток до групи — Крейг Фрост — який грає на органі, клавінеті та Moog. Крейг був зарахований до гурту, як додатковий музикант рід час написання «Phoenix», що вийшов у попередньому році.
Обкладинка альбому спочатку була покрита зовнішньою фольгою золотистого кольору, а початковий відтиск диску був пресований у прозорий темно-жовтий вініл. Альбом багато разів перевидавався і зараз доступний у форматі компакт-диск. Квадрафонічний мікс альбому був доступний у форматі картриджа Quadraphonic 8-Track.
Альбом є в #200 National Association of Recording Merchandisers (NARM) найкращих 200 альбомів усіх часів.
We're an American Band була першою співпрацею групи продюсера і аудіоінженера Тодд Рундгрен. Рундгрен і група записали альбом на Criteria Studios в Маямі, Флорида 13–15 червня 1973 року. Рундгрен продовжив співпрацю до випуску наступного альбому гурту Shinin' On (1974), перш ніж гурт перейшов до Джімі Ієннера (Jimmy Ienner).
Оригінальний випуск альбому, а також синглу «We are American Band» виходили на напівпрозорому жовтому вінілі, символічному «Золота платівка». Наклейки альбомів вище бічних номерів доручали слухачам грати «на повну гучність». Вона включала чотири наклейки (дві сині та дві червоні) з логотипом Grand Funk «Вказівний палець». Підкреслюючи скорочення назви групи, слово «Railroad» не з'являється ніде на обкладинці альбому, вкладиші або вініловій платівці альбому, за винятком назви першої пісні на другій стороні альбому.
Після виходу альбому «'We're an American Band» став найкращим альбомом критиків групи до цих пір. Роберт Крістгай (Robert Christgau) дав альбому B-, його найвищий рейтинг для альбомів Grand Funk Railroad на той час (хоча Shinin' On' '(1974) та Grand Funk Hits' ' (1976) отримав B і B+ відповідно).[4] Сучасний оглядач альбомів Вільяма Рульмана для Allmusic заявив, що альбом був відхиленням від звичного матеріалу гурту, що в основному було пов'язано з виробництвом Тодда Рундгрена та збільшенням Доном Брюєром лідерської вокальної роботи. Рульман також сказав, що альбом звучав більш професійно, ніж попередні.[3]
[3]
