WordNet

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

WordNet — семантичний словник для англійської мови. У ньому слова англійської мови розбито на групи синонімів — синсети (від англ. synset, synonym set), та надається коротке загальне визначення, та семантичні стосунки між цими словами. Мета подвійна: по-перше, це створення комбінації словника і тезауруса, більш інтуїтивно придатних для використання, а по-друге, підтримка автоматичного аналізу текстів та розробок в галузі штучного інтелекту. Інструменти бази даних і програмного забезпечення було випущено під BSD-подібною ліцензією, що дозволяє вільне завантаження та використання. База даних може також бути переглянута в режимі онлайн.

Історія

[ред. | ред. код]

WordNet був створений і підтримується в Лабораторії Когнітивних Наук Принстонського університету під керівництвом професора психології Джорджа Міллера. Розробка почалась в 1985 році. За роки існування, проєкт отримав приблизно 3 мільйони доларів США, переважно від урядових організацій зацікавлених в машинному перекладі.

Ідея WordNet'у виявилась дуже ефективною. Концепцію було взято для створення Euro-WordNet — семантичного словника всіх європейських мов, в основному, для створення систем машинного перекладу. У Національному університеті «Львівська політехніка» з 2009 року було захищено ряд магістерських робіт, присвячених вивченню методів розробки WordNet-подібних словників, та розроблено перші фрагменти української версії WordNet[1].

Психолінгвістичні аспекти

[ред. | ред. код]

Початковою метою проекту WordNet було створення лексичної бази даних, яка б узгоджувалася з теоріями семантичної пам'яті людини, розробленими наприкінці 1960-х років. Психологічні експерименти показали, що мовці організовують свої знання про концепти в економічний, ієрархічний спосіб. Час пошуку, необхідний для доступу до концептуальних знань, здавалося, був безпосередньо пов'язаний з кількістю ієрархій, які оратор мав «пройти», щоб отримати доступ до цих знань. Так, мовці могли швидше переконатися, що канарки можуть співати, оскільки канарки — співочі птахи, але їм знадобилося трохи більше часу, щоб переконатися, що канарки можуть літати (де їм довелося звертатися до концепту «птах» на вищому рівні), і ще більше часу, щоб переконатися, що канарки мають шкіру (що вимагало пошуку на кількох рівнях гіпонімії, аж до «тварина»).[2]

Хоча такі психолінгвістичні експерименти і теорії, що лежать в їх основі, піддаються критиці, деякі елементи організації WordNet узгоджуються з експериментальними даними. Наприклад, аномічна афазія вибірково впливає на здатність мовців створювати слова з певної семантичної категорії, ієрархії WordNet. Антонімічні прикметники (центральні прикметники WordNet у структурі гантелі) зустрічаються набагато частіше, ніж випадково, і цей факт підтверджено для багатьох мов[джерело?].

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. About Global WordNet Association. Global WordNet. Процитовано 19 січня 2020.
  2. Collins A., Quillian M. R. 1972. Experiments on Semantic Memory and Language Comprehension. In Cognition in Learning and Memory. Wiley, New York.