Перейти до вмісту

XIII століття

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з XIII)
2-ге тисячоліття
XI століття —XII століття —XIII століття —XIV століття —XV століття
1190-ті 1190 1191 1192 1193 1194 1195 1196 1197 1198 1199
1200-ті 1200 1201 1202 1203 1204 1205 1206 1207 1208 1209
1210-ті 1210 1211 1212 1213 1214 1215 1216 1217 1218 1219
1220-ті 1220 1221 1222 1223 1224 1225 1226 1227 1228 1229
1230-ті 1230 1231 1232 1233 1234 1235 1236 1237 1238 1239
1240-ві 1240 1241 1242 1243 1244 1245 1246 1247 1248 1249
1250-ті 1250 1251 1252 1253 1254 1255 1256 1257 1258 1259
1260-ті 1260 1261 1262 1263 1264 1265 1266 1267 1268 1269
1270-ті 1270 1271 1272 1273 1274 1275 1276 1277 1278 1279
1280-ті 1280 1281 1282 1283 1284 1285 1286 1287 1288 1289
1290-ті 1290 1291 1292 1293 1294 1295 1296 1297 1298 1299
1300-ті 1300 1301 1302 1303 1304 1305 1306 1307 1308 1309

XIII століття історики характеризують як завершальне століття Високого Середньовіччя. Населення Європи досягло максимуму, зростала кількість міст, значна частина з яких отримала магдебурзьке право. Продовжувалася боротьба за верховенство між церковною та світською владами. Виникли перші парламенти. Сформувалася Ганза. Упродовж століття виникла й досягла піка своєї могутності Монгольська імперія. Завоювання монголами Багдада поклало край золотій добі ісламу.

Внаслідок монгольської навали припинила існування Київська Русь. Київ втратив не тільки економічне й політичне, а й, з переїздом митрополитів до Володимира-на-Клязмі, релігійне та культурне значення. Зусиллями Данила Галицького досягло піка могутності Галицько-Волинське князівство. Виник й почав зростати Львів.

Політичні й релігійні діячі

[ред. | ред. код]
Фреска Джотто. Папа римський Інокентій ІІІ спить, а франциск Ассізький підтримує розхитану католицьку церкву.

Події

[ред. | ред. код]

На початку століття Галицько-Волинське князівство очолював Роман Мстиславич, а Володимиро-Суздальське Всеволод Велике Гніздо. Київ втратив своє політичне та економічне значення, але залишався релігійним та культурним центром. Роман Мстиславич загинув 1205 року в поході на Польщу. Після його смерті розпочалася боротьба за Галич і Володимир між різними княжими родами, в яку втручалися угорські й польські правителі. Тільки в 1230-х утвердилася влада сина Романа Мстиславича Данила Романовича Галицького.

1223 року руські князі вперше зіткнулися з монголами. Вони на прохання половців про допомогу. Однак, битва на Калці завершилася важкою поразкою. Масштабна татаро-монгольська навала розпочалася 1238 року, а 1240 року монгольські війська захопили й зруйнували Київ.

Новгородська республіка, де княжив Олександр Всеволодович Невський залишилася осторонь татаро-монгольської навали. 1240 року новгородський князь здобув перемогу над шведами в Невській битві, а 1242 року — над Лівонським орденом у Льодовому побоїщі. Після встановлення татарського іга руські князі повинні були отримувати ярлик на княжіння в Золотій Орді. Олександр Невський спочатку отримав ярлик на Київ, однак розорене місто його не цікавило, тож незабаром він добився ярлика на Володимир-на-Клязьмі.

Данило Галицький намагався знайти підтримку на заході, однак марно. Повернувшись, він зміцнив Галицько-Волинське князівство, 1253 року папа римський надав йому титулу короля. Угорщина та Польща теж потерпали від нападів ординців, зате значною силою стало Велике князівство Литовське, з яким Данило Галицький та його сини вели боротьбу впродовж 1240—1270-х років. Виникло місто Львів, куди змістився центр королівства за правління сина Данила Галицького Лева Даниловича. Було споруджено замки-фортеці в Луцьку, Львові, Олеську, Кам'янці, Кременці, Ужгороді, Невицьку, Хотині, Острозі.

Після смерті Олександра Невського у Володимиро-Суздальському князівстві за владу боролися його сини Дмитро Олександрович Переяславський та Андрій Олександрович Городецький, використовуючи в цій боротьбі ординські загони. Руським князям також довелося брати участь у походах Орди на Литву, Польщу й Угорщину, а також у міжусобицях у самій Орді.

  • Перша половина — Формування «Києво-Печерського патерика» — видатної пам'ятки житійної літератури.
  • У Галицькій землі було написано ікону Покрови Пресвятої Богородиці.
  • Поява в Київській Русі «Палеї» — збірника апокрифічних переказів на біблійні старозавітні теми
  • Угорщина повністю оволоділа гірськими районами Закарпаття.

Візантія

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Архітектура

[ред. | ред. код]
Дзвіниця у Флоренції.

Живопис

[ред. | ред. код]
  • Джотто (1266—1336), геніальний італійський художник.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • (рос.) XIII век [Архівовано 9 липня 2015 у Wayback Machine.] — сайт присвячений подіям і культурному життю XIII сторіччя.