Zygophyseter
| Zygophyseter | |
|---|---|
| |
| Зліпок черепа, Музей природної історії Пізи в Італії | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Парнокопитні (Artiodactyla) |
| Інфраряд: | Китоподібні (Cetacea) |
| Надродина: | Physeteroidea |
| Родина: | incertae sedis |
| Рід: | †Zygophyseter |
| Вид: | †Z. varolai
|
| Біноміальна назва | |
| †Zygophyseter varolai Bianucci & Landini, 2006
| |
Zygophyseter varolai — вимерлий кашалот, який жив у епоху Тортона пізнього міоцену від 11.2 до 7.6 мільйонів років тому. Він відомий по одному зразку з формації П'єтра-Леччезе в Італії. Він був членом стовбурової групи викопних макрорапторіальних кашалотів, які також включають Brygmophyseter, Acrophyseter і Livyatan. Ймовірно, він виріс приблизно до 6.5–7 метрів у довжину і має деякі характеристики з іншими хижими тваринами, наприклад, великі зуби з зубною емаллю, які функціонували як на верхній, так і на нижній щелепі, чого не вистачає сучасному кашалоту (Physeter macrocephalus). Він також мав дзьоб, здатність ехолокувати здобич, і, ймовірно, міг би плавати швидше, ніж сучасний кашалот, який може досягати 4 кілометрів на годину. Ймовірно, вони використовувалися для лову великої здобичі, такої як велика риба, тюлені та кити. Отже, звички годування мали схожість із сучасною косаткою (Orcinus orca).
| Physeteroidea | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Зв'язок Zygophyseter з іншими кашалотами[1] |
-
Цифрова реконструкція -
Порівняння з розміром людини
- ↑ Berta, A. (2017). The Rise of Marine Mammals: 50 Million Years of Evolution. Baltimore, Maryland: Johns Hopkins University Press. с. 112—113. ISBN 978-1-4214-2326-5.