І світ мене не впіймав...
І світ мене не спіймав | |
|---|---|
 | |
| Жанр | драматична телепрограмаd і біографічний фільм |
| Режисер | Зморович Юрій Валентинович |
| Сценарист | Ігор Лапінський |
| У головних ролях |
Черков Анатолій Георгійовичd, Шеліга Тетяна Леонардівна, Валерій Легін, Олексій Вертинський, Лев Сомов, Найдук Йосип Михайлович і Віллі Мельниковd |
| Оператор | Денис Чащин |
| Композитор | Тетяна Трегуб |
| Монтаж | Олег Мельник |
| Художник | Віталій Ясько |
| Кінокомпанія | Кіностудія ім. О. Довженка |
| Тривалість | 46 хв. |
| Мова | українська |
| Країна |
 Україна |
| Рік | 2004 |
«І світ мене не спіймав…» — художній телефільм про Григорія Сковороду, знятий на Національній кіностудії художніх фільмів імені Олександра Довженка (ВТО "Дебют") у 2004 році.[1]
Тривалість фільму - 46 хвилин.
Про фільм[ред. | ред. код]
Фільм розповідає про останні роки життя Григорія Сковороди — видатного українського філософа XVIII сторіччя. Григорій Сковорода зустрічається зі своїм учнем Михайлом Ковалинським, якому він залишає свої твори[2][3].
Творча група[4][ред. | ред. код]
- Художній керівник: Віктор Гресь
- Автор сценарію: Ігор Лапінський
- Режисер-постановник: Юрій Зморович
- Оператор-постановник: Денис Чащин
- Художник-постановник: Віталій Ясько
- Костюми: Надія Коваленко
- Композитор: Тетяна Трегуб
- Звукорежисер: Петро Приходько
- Режисер монтажу: Олег Мельник
- Художник із гриму: Ніна Одинович
Актори і ролі[ред. | ред. код]
- Сковорода - Анатолій Черков
- Ковалинський - Юрко Яценко
- Імператриця - Тетяна Шеліга
- Гайдамака - Валерій Легін
- Наркіс - Юрко Яценко
- Пішек - Олексій Вертинський
- Офіцер - Лев Сомов
- Фрейліна - Дарія Лобода
- Єпископ - Йосип Найдук
Критика[ред. | ред. код]
Український критик та кінознавець Лариса Брюховецька назвала стрічку «амбітною спробою показати Григорія Сковороду, розкривши його світовідчуття й думки», яка, щоправда, провалилася. На її думку, режисер намагався апелювати до текстів Сковороди, створивши фантасмагоричний фільм, що говорив би мовою алегорій, проте не зміг це зробити, «переоцінивши свої можливості». Брюховецька відзначила, що стрічка відображала кризу українського кіно часів Незалежності, в тому числі через відсутність фінансової підтримки[5].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ І світ мене не спіймав. Megogo. Процитовано 11 грудня 2022.
- ↑ І світ мене не впіймав... (2004). Youtube. Процитовано 11 грудня 2022.
- ↑ Наталія Валеріанівна Нікоряк. Питання літературознавства: «КІНОСКОВОРОДА: КІНЕМАТОГРАФІЧНА АКТУАЛІЗАЦІЯ БІОГРАФІЇ» (PDF).
- ↑ І світ мене не впіймав…. DzygaMDB. Процитовано 11 грудня 2022.
- ↑ Брюховецька Л.І., Національний університет «Києво-Могилянська академія». ПОСТАТЬ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ В УКРАЇНСЬКОМУ КІНОМИСТЕЦТВІ // Григорій Сковорода у сучасному багатовимірному світі. Збірник тез VIII Міжнародної науково-практичної конференції. — 2022. — С. 40.
Посилання[ред. | ред. код]
- "І світ мене не спіймав..." на сервісі Megogo
|
|
Це незавершена стаття про український фільм. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |