Аріобарзан III Евсеб

Аріобарзан III Евсеб
Народився	1 століття до н. е.
Помер	42 до н. е. Каппадокія, Центральна Анатолія, Туреччина
Діяльність	суверен
Батько	Аріобарзан II Філопатор
Мати	Афініада Філосторгія ІІ
Медіафайли у Вікісховищі

Аріобарзан III Евсеб Філоромей (дав.-гр. Ἀριοϐαρζάνης Εὐσεϐής Φιλορώμαιος; д/н —42 до н. е.) — цар Каппадокії у 51—42 роках до н. е. і цар Малої Вірменії у 45—42 роках до н. е.

Життєпис

Походив з династії Аріобарзанідів. Старший син Аріобарзан II, царя Каппадокії, та Афінаїди Філосторг II. Після загибелі батька у 51 році до н. е. за підтримки римського сенату стає новим царем. Проти нього склала змову його мати (її підтримав Архелая, жрець-володар Комани), але її було придушено проконсулом Марком Туллієм Цицероном.

У 49—48 до н. е. вимушено підтримав Гнея Помпею Магну, оскільки сильно заборгував тому. Після поразки останнього перейшов на бік Гая Юлія Цезаря. Останній залишив йому Каппадокію.

У 46 до н. е. воював проти Фарнака II, царя Понту. За підтримку Цезаря у війні з останнім Аріобарзан III отримав від римлян царство Мала Вірменія.

Після загибелі Цезаря у 44 до н. е. вирішив скористатися розгардіяшем в Римській республіці і став планувати позбавитися залежності від Риму, розпочав перемовини з Парфією. Водночас прохолодно поставився до вбивць Цезаря — Гая Кассія Лонгіна і Брута.

Зрештою у 42 до н. е. Аріобарзана III було вбито за наказом Лонгіна. Новим цар молодший брат загиблого Аріарат X.

Джерела

• Édouard Will, Histoire politique du monde hellénistique, Édition Annales de l'Est, Nancy, 1967, tome II, p. 451
• Hornblower, Simon. The Oxford Classical Dictionary. — Oxford University Press, 1996.
• Michael Henke: Kappadokien in hellenistischer Zeit. GRIN Verlag, München 2010, ISBN 978-3-640-66760-4