Аріобарзан III Евсеб
| Аріобарзан III Евсеб | |
|---|---|
 | |
| Народився | 1 століття до н. е. |
| Помер |
42 до н. е. Каппадокія, Центральна Анатолія, Туреччина |
| Діяльність | суверен |
| Батько | Аріобарзан II Філопатор |
| Мати | Афініада Філосторгія ІІ |
Аріобарзан III Евсеб Філоромей (дав.-гр. Ἀριοϐαρζάνης Εὐσεϐής Φιλορώμαιος; д/н —42 до н. е.) — цар Каппадокії у 51—42 роках до н. е. і цар Малої Вірменії у 45—42 роках до н. е.
Життєпис[ред. | ред. код]
Походив з династії Аріобарзанідів. Старший син Аріобарзан II, царя Каппадокії, та Афінаїди Філосторг II. Після загибелі батька у 51 році до н. е. за підтримки римського сенату стає новим царем. Проти нього склала змову його мати (її підтримав Архелая, жрець-володар Комани), але її було придушено проконсулом Марком Туллієм Цицероном.
У 49—48 до н. е. вимушено підтримав Гнея Помпею Магну, оскільки сильно заборгував тому. Після поразки останнього перейшов на бік Гая Юлія Цезаря. Останній залишив йому Каппадокію.
У 46 до н. е. воював проти Фарнака II, царя Понту. За підтримку Цезаря у війні з останнім Аріобарзан III отримав від римлян царство Мала Вірменія.
Після загибелі Цезаря у 44 до н. е. вирішив скористатися розгардіяшем в Римській республіці і став планувати позбавитися залежності від Риму, розпочав перемовини з Парфією. Водночас прохолодно поставився до вбивць Цезаря — Гая Кассія Лонгіна і Брута.
Зрештою у 42 до н. е. Аріобарзана III було вбито за наказом Лонгіна. Новим цар молодший брат загиблого Аріарат X.
Джерела[ред. | ред. код]
- Édouard Will, Histoire politique du monde hellénistique, Édition Annales de l'Est, Nancy, 1967, tome II, p. 451
- Hornblower, Simon. The Oxford Classical Dictionary. — Oxford University Press, 1996.
- Michael Henke: Kappadokien in hellenistischer Zeit. GRIN Verlag, München 2010, ISBN 978-3-640-66760-4
|
| ||||||||