Координати: 49°32′9″ пн. ш. 29°26′6″ сх. д. / 49.53583° пн. ш. 29.43500° сх. д. / 49.53583; 29.43500
Очікує на перевірку

Бистрик (Вінницький район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Бистрик
Країна Україна Україна
Область Вінницька область
Район Вінницький район
Тер. громада Погребищенська міська громада
Код КАТОТТГ UA05020210050068504
Основні дані
Засноване 1000
Населення 82
Площа 0,09 км²
Густота населення 911,11 осіб/км²
Поштовий індекс 22231
Телефонний код +380 4346
Географічні дані
Географічні координати 49°32′9″ пн. ш. 29°26′6″ сх. д. / 49.53583° пн. ш. 29.43500° сх. д. / 49.53583; 29.43500
Середня висота
над рівнем моря
235 м
Місцева влада
Адреса ради 22200, Вінницька обл., Вінницький район, м. Погребище, вул. Б. Хмельницького, 77
Карта
Бистрик. Карта розташування: Україна
Бистрик
Бистрик
Бистрик. Карта розташування: Вінницька область
Бистрик
Бистрик
Мапа
Мапа

Би́стрик — село в Україні, у Погребищенській міській громаді Вінницького району Вінницької області. Населення становить 82 особи.[1]

Географія

[ред. | ред. код]

Село займає територію 0,090 км².[1] Селом протікає річка Бистрик, права притока Оріховатки (притока Росі, басейн Дніпра). На річці Бистрику, як в межах села, так і поза його межами, облаштовано кілька ставків.

Адміністративна приналежність

[ред. | ред. код]

Наприкінці 18 століття село входило до складу Київського воєводства Речі Посполитої. У другій половині 19 століття село входило до складу Бабинецької волості Сквирського повіту Київської губернії.[2]

Історія

[ред. | ред. код]

Село було заселено (вдруге[джерело?][уточнити]) наприкінці 18 століття за Стефана Любовицького, який володів також сусідніми Бабинцями. Пізніше Любовицький продав село Войцеху Бистриновському. У 1812 році Бистрик перейшов до його зятя Ігнатія Скупсього, а від нього сину Бальтазару.[2] До 1793 року, тобто до другого поділу Речі Посполитої, територія, на якій розташоване село, була у складі Речі Посполитої.

У 1821 році Ігнатій Скупський побудував в селі римо-католицьку муровану церкву і утримував при ній священика за рахунок прибутків з маєтку, який щоденно здійснював службу. У цьому костелі була ікона Божої Матері, що вважалася чудотворною серед римських католиків.[2]

У середині 19 століття Бистрик називався «новохвастівським» (через сусідство з Новохвастовом), на відміну від інших Бистриків. У 1864 році тут проживало близько 300 осіб, серед яких було до 40 католиків і 15 євреїв. Місцеві православні відносилися до парафії в селі Бабинцях. Землі лічилося в тутешньому маєтку 720 десятин. Біля села були розташовані Іовицький ліс та Барабашева могила, що про них мешканці села розповідали перекази.[2]

У 1900 році в селі було 76 дворів, тут мешкало 322 особи, з них чоловіків — 163, жінок — 159. Основним зайняттям селян було землеробство. Поштово-телеграфна станція була на хуторі Босий Брод, поштова (земська) — в селі Бабинцях. В селі лічилося землі 759 десятин, з яких належало поміщикові 483 десятини, селянам — 276 десятин. Маєток в селі належав П. М. Врочинському. Господарство у маєтку вів орендар К. Ф. Крачкевич за трипільною системою, так само як й селяни. В селі була 1 каплиця, 1 початкова школа, 1 водяний млин й 1 кузня. Пожежний обоз складався з 3 бочок й 11 багрів.[3]

Під час Другої світової війни у другій половині липня 1941 року село було окуповане німецько-фашистськими військами. У лютому 1943 року окупаційна влада наклала штраф на село Бистрик у розмірі 60 тис. крб. за забій худоби.[4] Червоною армією село було зайняте 1 січня 1944 року.[4]

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», увійшло до складу Погребищенської міської громади.[5]

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Погребищенського району, село увійшло до складу Вінницького району[6].

Населення

[ред. | ред. код]

За даними перепису 2001 року кількість наявного населення села становила 80 осіб,[7] із них 98,78 % зазначили рідною мову українську, 1,22 % — російську.[8]

Населення Бистрику в різні роки
Рік ~1864[2] 1897 ~1900[3] 1989[9] 2001[7]
Кількість осіб 300 332 80 81

Пам'ятки

[ред. | ред. код]

В селі розташована каплиця 1821 року побудови, що тепер є православним храмом Іоанна Богослова. Церква є пам'яткою архітектури.[10]

У 1968 році в селі встановлено Пам'ятник 25 воїнам-односельчанам, загиблим на фронтах Великої Вітчизняної війни. Пам'ятник розташований біля клубу.

У 1992 році на кладовищі встановлено Пам'ятник жертвам голодомору.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Облікова картка с. Бистрик. http://rada.gov.ua. Верховна Рада України. Архів оригіналу за 10 листопада 2018. Процитовано 10 листопада 2018.
  2. а б в г д Л. Похилевич. Сказанія о населенныхъ мѣсностях Кіевской губерніи. — Кіевъ, въ тіпографіи Кіевопечерской лавры. — 1864. — С. 208—209. (рос. дореф.)
  3. а б Список населенных мест Киевской губернии [Архівовано 10 вересня 2018 у Wayback Machine.]. / Издание Киевского губернского статистического комитета. — К., 1900. — 1976 с. — С. 1304. (рос. дореф.)
  4. а б Вінниччина в період Великої вітчизняної війни 1941—1945 рр. Хроніка подій. — К.: Наукова думка, 1965. — С. 35, 47.
  5. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 31 жовтня 2021.
  6. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  7. а б Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Вінницька область. // Кількість та територіальне розміщення населення. ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 3 жовтня 2018.
  8. Розподіл населення за рідною мовою, Вінницька область (у % до загальної чисельності населення). // Національний склад населення, мовні ознаки, громадянство. ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 3 жовтня 2018.
  9. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Вінницька область. // Кількість та територіальне розміщення населення. ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 3 жовтня 2018.
  10. Каталог-довідник: Пам'ятки історії та культури України. Зошит 5. Вінницька область [Архівовано 7 жовтня 2018 у Wayback Machine.] / НАН України. Інститут історії України; Центр досліджень історико-культурної спадщини України. — К., 2015. — 482 с. — С. 330. [Електронний ресурс]

Література

[ред. | ред. код]
  • Bystrzyk (2) Nowochwastowski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 288. (пол.)
  • Ба́бинці // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.528 (Бистрик)

Посилання

[ред. | ред. код]