Богданівка (Хмельницький район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Богданівка
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район Хмельницький район
Громада Волочиська міська громада
Основні дані
Засноване 1720
Населення 413
Площа 1,65 км²
Густота населення 250,3 осіб/км²
Поштовий індекс 31220
Телефонний код +380 3845
Географічні дані
Географічні координати 49°39′53″ пн. ш. 26°28′49″ сх. д. / 49.66472° пн. ш. 26.48028° сх. д. / 49.66472; 26.48028Координати: 49°39′53″ пн. ш. 26°28′49″ сх. д. / 49.66472° пн. ш. 26.48028° сх. д. / 49.66472; 26.48028
Середня висота
над рівнем моря
306 м
Водойми р. Рудка
Найближча залізнична станція Війтівці
Місцева влада
Адреса ради 31200, Хмельницька обл., Хмельницький р-н., м. Волочиськ, вул. Незалежності, 88
Карта
Богданівка. Карта розташування: Україна
Богданівка
Богданівка
Богданівка. Карта розташування: Хмельницька область
Богданівка
Богданівка
Мапа
Мапа

Богда́нівка — село в Україні, у Волочиській міській громаді Хмельницького району Хмельницької області. Кількість населення станом на 2017 рік становила 413 осіб[1]. До 2020 орган місцевого самоврядування — Богданівська сільська рада.

Історія[ред. | ред. код]

Село під назвою Чухелі Малі (пол. Czuchele Male) було засноване близько 1720 року на лівому березі річки Рудка, яка тоді називалася Случчю[2][3]. У 1728 році нараховувалося близько 20 дворів. З 1754 року згадується у польських документах як власність воєводи мстиславського Ігнація Сапіги[4]. Із 1788 року село згадується вже під своєю сучасною назвою — Богданівка. Згідно даних польського історика Я. М. Гіжицького, син Ігнація Нестор Сапіга передав Чухелі Малі (разом із Чухелями Великими) під заставу поміщику Антону Гіжицькому, котрий у 1789 році викупив його і переніс на більш високий правий берег річки Рудка.

У 1848 році у селі нараховувалося близько 100 дворів[3].

До Другого поділу Речі Посполитої 1793 року входило до Базалійської волості Кременецького повіту Речі Посполитої, надалі — до Купільської та Базалійської волостей Старокостянтинівського повіту Волинської губернії Російської Імперії. Починаючи з 7 березня 1923 року по 4 квітня 1954 року село входило до Базалійського району, котрий у свою чергу у різні роки входив до різних радянських адміністративних утворень. З 1954 року по 2020 рік у складі Волочиського, а з 2020 — Хмельницького району Хмельницької області.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 727-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області», увійшло до складу Волочиської міської громади[5].

Населення[ред. | ред. код]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними [6]:

Мова Кількість Відсоток
українська 518 98.48%
російська 8 1.52%
Усього 526 100%

Герб та прапор[ред. | ред. код]

Герб — щит перетятий срібною нитяною балкою. У першій лазуровій частині золота гранована восьмипроменева зірка. У другій срібний кущ квітучої гречки в стовп, супроводжуваний по сторонах двома золотими бджолами у стовп. Щит вписаний в декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною.[7][8]

Прапор — квадратне полотнище поділене горизонтально на три смуги — синю, білу, зелену — у співвідношенні 7:1:7. На верхній смузі жовта гранована восьмипроменева зірка. На нижній біла квітка гречки, супроводжувана по сторонах двома жовтими бджолами.[7][8]

Золота гранована зірка — символ Богородиці, знак покровительки села і сільського храму. Квітка гречки і бджоли — символ працелюбності жителів села, а також традиційного промислу жителів — бджільництва.[8]

Економіка[ред. | ред. код]

Наразі функціонують декілька приватних фермерських господарств, що займаються вирощуванням в основному зернових культур.

Сільський ставок періодично використовується різними орендарями для розведення і вилову риби.

У селі також знаходиться свиноферма групи компаній VITAGRO[9], головою ради директорів котрої є Народний депутат України 7-9 скликання Сергій Лабазюк.

На території колишнього колгоспу розташована сонячна електростанція на фотоелементах СЕС Богданівська номінальною потужністю до 2,4 МВт[10].

Інфраструктура[ред. | ред. код]

В селі знаходиться Богданівська ЗОШ І-ІІ ступенів, на території котрої також працює дитячий садок. Наявні два дитячих майданчики: біля школи та біля будинку культури.

Є також бібліотека, будинок культури, православна церква і поштове відділення (індекс 31220).

Автобусна зупинка в центрі
Загальноосвітня школа

Культура[ред. | ред. код]

У будинку культури періодично проводяться заходи щодо відзначення пам'ятних дат: День Незалежності України, День села, Міжнародний жіночий день.

Є пам'ятник визволителям від нацистських загарбників на братській могилі та обеліск на честь жителів села, що загинули під час Другої світової війни. Біля будинку культури також знаходився пам'ятник Леніну, проте у 2017 році у зв'язку із законом про декомунізацію його було демонтовано.

Братська могила
Сільська бібліотека

Голодомор в Богданівці[ред. | ред. код]

За даними різних джерел в селі в 1932—1933 роках загинуло близько 10 чоловік. На сьогодні встановлено імена 7. Мартиролог укладений на підставі поіменних списків жертв Голодомору 1932—1933 років, 1932—1933 років, складених Богданівською сільською радою. Поіменні списки зберігаються в Державному архіві Хмельницької област.

  • Канюка Яків, 26 р., 1933 р., причина смерті від недоїдання
  • Кравець Віра Марківна, 2 р., 1932 р., причина смерті від недоїдання
  • Макогон Тимофій, 22 р., 1933 р., причина смерті від недоїдання
  • Сім'я Кучер (з 3 –х осіб), вік не відомий, 1933 р., причина смерті від недоїдання

Відомі люди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Рішення Хмельницької обласної ради від 14 червня 2018 року № 50-19/2018 «Про внесення змін до рішення обласної ради від 28 травня 2015 року № 1-32/2015 „Про проект перспективного плану формування територій громад Хмельницької області“» [Архівовано з першоджерела 01 лютого 2020.]
  2. ИнфоРост, Н. П. ГПИБ | Вып. 3 : Губернии Малороссийские и юго-западные: [Харьковская, Полтавская, Черниговская, Киевская, Волынская, Подольская]. — 1885. elib.shpl.ru. Архів оригіналу за 18 квітня 2018. Процитовано 15 серпня 2020.
  3. а б Архівована копія. Архів оригіналу за 6 серпня 2020. Процитовано 29 травня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  4. Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 25 лютого 2019. Процитовано 31 травня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  5. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 15 липня 2022.
  6. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  7. а б [http://heraldry.com.ua/index.php3?lang=U&id=13563#verh ��������� ����������]. heraldry.com.ua. Процитовано 8 січня 2024.
  8. а б в Про затвердження Положення про зміст, опис та порядок використання символіки села Богданівка. volochyska-gromada.gov.ua (ua) . Процитовано 8 січня 2024.
  9. Свинокомплекс Аграрная компания 2004 (Богдановка). Latifundist.com (рос.). 25 лютого 2019. Архів оригіналу за 25 жовтня 2020. Процитовано 24 грудня 2020.
  10. energo.ua | СЕС Богданівська. www.energo.ua. Архів оригіналу за 19 квітня 2022. Процитовано 24 грудня 2020.
  11. Попрощалися з загиблим Сергієм Дичеком [Архівовано 11 січня 2020 у Wayback Machine.] матеріал газети Gazeta.ua , 9 січня 2020 року.
  12. Архівована копія. Архів оригіналу за 7 липня 2017. Процитовано 10 липня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Посилання[ред. | ред. код]